Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Наука і освіта

Педагогічний музей України

Педагогічний музей — музей у Києві, підпорядкований Національній академії педагогічних наук України. Розміщується у споруді Київського міського будинку вчителя по вул. Володимирській, 57. Створений 1901 року.

У світі мало музеїв такого типу: музей дитинства у Франції, музеї дидактичної (розвивальної) іграшки в Росії та в Англії, педагогічні музеї у Вільнюсі, у Тбілісі та в Софії.

Педагогічний музей було створено в Києві 1901 року. Вже 1902 року музей розпочав свою діяльність. Впродовж першого десятиліття свого існування він містився в приміщеннях різних навчальних закладів і в приватних будинках, зокрема у приміщенні Троїцького народного дому (тепер - Театр оперети), Вищих жіночих курсів по вул. Фундуклеївській (вул. Б.Хмельницького, 51).

Основою колекції педагогічного музею стала колекція зразків учнівських робіт та виробів ремісничого і прикладного призначення, які були представлені свого часу навчальними закладами Київського навчального округу на Нижньогородській виставці. Однак відсутність власного приміщення негативно відбивалася на діяльності музею.

1 червня 1909 р. попечитель Київського навчального округу П.Зілов звернувся до голови Київського біржового комітету С.Могильовцева з проханням допомогти народній освіті Києва — побудувати спеціальне приміщення для Педагогічного музею. С.Могильовцев вніс на будівництво 500 тисяч крб.

З 1910 року в офіційних документах будинок фігурує як Педагогічний музей імені Цесаревича Олексія, бо закладення будівлі музею відбулося 30 липня 1910 року, в день народження наступника престолу цесаревича Олексія Миколайовича. Будівництво проводилося в 1910-1912 роках за проектом архітектора П.Альошина по вул. Володимирській, 57. 28 серпня 1911 року в присутності прем'єр-міністра Росії П.Столипіна відбулося урочисте освячення будинку музею. Виготовили невеликий срібний макет Педагогічного музею, на якому було зроблено дарчий напис «Цесаревичу Олексію».

Урочисте відкриття музею відбулось 5 жовтня 1912 року в присутності численних представників педагогічної громадськості. Повідомлення про цю подію з'явились у вітчизняній та зарубіжній пресі. Крім залів для експозиції, в Педагогічному музеї були педагогічна бібліотека, читальний зал, спеціальні кабінети для демонстрування навчальних посібників і приладів, довідкове бюро, велика аудиторія для проведення масових заходів. Першим директором музею став український педагог-методист Олександр Музиченко.

Після Лютневої революції музей був ліквідований, а у його будівлі розміщувалися Українська Центральна Рада (1917—1918) і Директорія УНР (1918—1919).
У будівлі музею відбувалися урочистості з нагоди відкриття різних освітніх освітніх установ, було засновано Педагогічну академію — передвісника Академії педагогічних наук України. У цьому приміщенні було проведено перші два з'їзди вчителів України (весна та осінь 1917 року). Головними питаннями на з'їздах були українізація освіти, створення нових підручників з історії та географії України, української мови; питання розробки нових програм. Центральна Рада ухвалила закон, за яким державною мовою було оголошено українську, й поставила питання про підготовку вчителів до викладання українською мовою.

Йшла війна й Київ неодноразово переходив із рук до рук, отже протягом 3 років музей не мав можливостi працювати стабiльно. Ідея створити в приміщенні Педагогічного музею «Палац освіти» не була втілена.

В радянський період у будівлі містилися різні адміністративні установи (1919—1925), Пролетарський музей (з 1921), Музей революції й історії партії (1925—1938), Київська філія Центрального музею В.І.Леніна (1938—1982). У 1930-х роках під керівництвом П.Ф.Альошина споруду добудували та пристосували для розміщення тут музею В.Леніна, відкритого 1938 року.

1941 року перед відступом радянських військ з міста будинок замінували. Німцям вдалося швидко знайти та знешкодити вибухівку. Під час окупації тут знаходився Музей найдавнішої історії. Археологічну колекцію з Лаври перемістив сюди д-р Ґрімм з Галле. У 1943-1982 роках тут знову діяв Музей В.І.Леніна.

Педагогічний музей був відновлений лише 1977 року в результаті реорганізації Республіканської педагогічної виставки, яка функціонувала з 1948 року. Сучасний музей розміщується у Київському міському будинку учителя на другому поверсі будівлі, займаючи його південне крило.

В 1982 році після переїзду філії музею Леніна до нової будівлі палац, збудований для Педагогічного музею, віддали київським учителям для Будинку вчителя. Згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 18 квітня 1983 року в Києві створили Республіканський педагогічний музей, розмістили його у приміщенні Київського міського Будинку вчителя по вул. Володимирській, 57 на правах оренди. Педагогічний музей повернувся додому, але зайняв у будинку лише кілька кімнат. У травні 1987 року відбулась урочисте відкриття оновленої експозиції музею. Вона охоплює період з найдавніших часів до 1945 року і розповідає музейними засобами про розвиток освіти та педагогічної думки в Україні в означений період.

В часи незалежності Педагогічний музей передали у функціональне підпорядкування Академії педагогічних наук України, яка визначає основні напрями його діяльності, здійснює фінансування і кадрове забезпечення. 

У фондах музею зберігається понад 40 тисяч пам'яток історії освіти та культури народів, що населяють територію України з давніх часів до наших днів, серед яких пам'ятки XV—XVII ст.: «Підручник філософії, географії, історії» (1488), «Литовський статут» (1570), «Фразеологічний словник» (1598), «Апостол» (1654), «Хроніка Сарматії Європейської» (XVII ст.), «Євангеліон» (1670), «Октоїх осьмиглавий, рукописний» (XV—XVI ст.), «Ілюстрований географічний атлас», у якому зібрано 100 карт (1699—1777), «Євангеліє учительноє» (1670), «Правила піитическіе» (1705), «Новий синопсис» (1798) та багато інших пам'яток освіти, що свого часу використовувались під час навчання як у братських школах, колегіумах України, так і Києво-Могилянській академії. Музей також містить колекції підручників, документів, фотознімків, періодичні педагогічні видання, педагогічні посібники XIX—XX ст., матеріали про репресованих учителів, комплекти матеріалів учителів та вчених-педагогів України.

Корисні посилання

Сайт Педагогічного музею України та інформація про виставки