Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Наука і освіта

Львівська політехніка у 1912 році
Львівська політехніка у 1912 році

Львівська політехніка, національний університет

Львівська політехніка – одна з найдавніших академічних технічних шкіл у Європі і перша на українській землі. Як Технічна академія вона відчинила свої двері 4 листопада 1844 року і її першим директором був Флоріан Шіндлер. Після пожежі було підготовлено проект нового приміщення Академії під керівництвом архітектора Юліана Захарієвича, який згодом (14 листопада 1877 року) став ректором. Будівництво головного корпусу Академії тривало 3 роки (1874 - 1877рр.).

У 1877 році Технічну академію перейменували на Політехнічну школу з правами вищого технічного навчального закладу Австро-Угорської імперії. У вересні 1880 року Політехнічну школу відвідав цісар Франц Йосиф, який замовив у Яна Матейка одинадцять картин, котрі відображали б технічний прогрес людства. Нині ці картини прикрашають актову залу головного корпусу університету. В 1901 році школа одержала право на присудження наукових ступенів докторів технічних наук і почесних докторів. У 1912 році звання почесного доктора удостоїлись Марія Склодовська-Кюрі.

У червні 1920 року приймається новий статут Політехнічної школи і вона перейменовується на Львівську політехніку, у жовтні 1939 року дається нова назва -Львівський політехнічний інститут. Друга світова війна перервала навчально–наукову роботу інституту з 1941 до 1944 року, на Вулецьких горбах гітлерівці розстріляли десятки учених, зокрема професорів Політехніки – К.Вайгеля, Р.Віткевича, В.Круковського, А.Ломницького, С.Пілята, В.Стожека та інших, у підвалах гестапо загинув професор К.Бартель. Частина професорів виїхала до Польщі. Діяльність Львівської політехніки відновилась у 1944 році. В ній навчались тоді близько 440 студентів. Практично наново почав відроджуватися науковий потенціал інституту.

У червні 1993 року Львівський політехнічний інститут отримав найвищий, четвертий, рівень акредитації, статус університету і назву – Державний університет “Львівська політехніка”. Це дало можливість самостійно визначати зміст освіти, відкривати нові спеціальності, створювати у своїй структурі нові навчальні заклади, наукові установи різних типів, надавати вчені ступені, звання тощо.

11 вересня 2000 року Указом Президента України університету “Львівська політехніка” надано статус національного і назву – Національний університет “Львівська політехніка”.

Сьогодні в Університеті навчається близько 30 тисяч студентів за 41 напрямом підготовки та 101 спеціальністю. В університеті працюють понад 185 докторів наук, професорів та близько 1000 кандидатів наук, доцентів. До його складу входять 16 інститутів, 82 кафедри, видавництво, бібліотека, інформаційна мережа Інтернет. Військовий інститут Національного університету "Львівська політехніка", якому в 2002 році виповнилось 100 років, готує кадрових офіцерів і офіцерів запасу за 7 напрямами підготовки. Львівська політехніка – це 27 навчально-лабораторних корпусів, три гімназії (у Львові, Дрогобичі та Сокалі), три ліцеї (у Новояворівську, у с. Вузлове Радехівського району та м. Сколе), геодезичний полігон у Бережанах, астрономо-геодезична обсерваторія у Шацьку, 15 гуртожитків, технологічний парк, спортивний комплекс із двох корпусів, спортивно-оздоровчі табори на південному березі Криму, в Миколаївській області та в мальовничих Карпатах, а також студентська поліклініка, лікарня та санаторій-профілакторій.

Університет має широкі зовнішньоекономічні зв’язки. 3 рядом іноземних фірм укладено контракти на експорт результатів науково-технічної діяльності. Угоди про науково-технічне співробітництво укладено з вищими навчальними закладами CШA, Канади, Німеччини, Великобританії, Франції, Австрії, Польщі, Словаччини, Болгарії та інших країн. Цим співробітництвом передбачена участь у міжнародному обміні студентами технічних спеціальностей та стажування за кордоном викладачів і спеціалістів.

Корисні посилання

Офіційний сайт Університету.