Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Наука і освіта

Національна академія наук України

Національна академія наук України (НАН України) — вища наукова установа України з самоврядною організацією, заснована у 1918 році з ініціативи Наукового Товариства в Києві та підтримки гетьмана Скоропадського. Урочисте відкриття відбулося 24 листопада 1918 року. Назва на той час була іншою - Українська академія наук (УАН), вона неодноразово змінювалася: Всеукраїнська академія наук (ВУАН, 1921-1936), Академія наук Української РСР (1936-1991), Академія наук України (1991-1993), з 1994 року — Національна академія наук України.

Згідно зі статутом Академія мала 3 відділи: історично-філологічний, фізико-математичний, соціально-економічний. Президію та перших академіків (по три на відділ) призначив уряд, у подальшому членів мали обирати ці академіки. Першими академіками були призначені (14 листопада 1918 року) історики Д.Багалій та О.Левицький, економісти М.Туган-Барановський та В.Косинський, сходознавці А.Кримський та М.Петров, лінгвіст С.Смаль-Стоцький, геологи В.Вернадський та П.Тутковський, біолог М.Кащенко, механік С.Тимошенко, правознавець Ф.Тарановський. 

На президента Академії Гетьман запросив М.Грушевського, але він відмовився. Установче спільне зібрання 27 листопада 1918 року обрало президентом УАН професора В.Вернадського, а неодмінним секретарем — А.Кримського. Згодом президентами Академії обиралися М.Василенко (1921—1922), О.Левицький (1922), В.Липський (1922—1928), Д.Заболотний (1928—1929), О.Богомолець (1930—1946), О.Палладін (1946—1962), Б.Патон (з 1962 року).

Академія нині налічує 173 наукові інститути та установи, де працює більше 43 тисяч співробітників, з них понад 10 тисяч докторів і кандидатів наук. У складі Академії - 478 академіків і членів-кореспондентів. В структурі НАН України виділяють Загальні збори її членів (академіків, членів-кореспондентів та іноземних членів), які є найвищим керівним органом НАН України, Президію НАН України - обирається Загальними зборами на п'ять років та здійснює керівництво роботою Академії між сесіями Загальних зборів. 

Також є розгалужена регіональна структура: Західний науковий центр, налічує 18 наукових установ; Північно-східний, налічує 17 установ у Харкові, Сумах, Полтаві; Донецький науковий центр, налічує 9 установ в Донецьку та Луганську; Кримський науковий центр, налічує 8 установ; Придніпровський науковий центр, налічує 7 установ у Дніпропетровську, Запоріжжі, Кривому Розі; Південний науковий центр налічує 7 установ в Одесі, Миколаєві, Херсоні. Установи, розташовані в Києві (108 установ), не входять до жодного з регіональних центрів.

Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути та прирівняні до них інші наукові установи. Дослідно-виробнича та конструкторська база Академії охоплює дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, інженерні та обчислювальні центри. При установах НАН України функціонують малі та спільні підприємства, які сприяють комерціалізації результатів наукових досліджень. За активної участі установ НАН України працюють 8 технопарків, на які законодавчо поширено спеціальний режим інноваційної та інвестиційної діяльності.

До структури Академії входить Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського, яка є депозитарієм ООН і фонди якої містять близько 15 млн. одиниць зберігання, та Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Академія має видавництва "Наукова думка" і "Академперіодика".

НАН України стала одним з визначних наукових центрів, збагативши вітчизняну і світову науку цінними відкриттями й винаходами: українські математики створили новий відділ математичної фізики — нелінійну механіку, вперше в СРСР була створена мала електронна обчислювальна машина, в Інституті фізичної хімії ім. Л.Писаржевського вперше здійснені дослідження по застосуванню важкого ізотопу азоту для вивчення механізму хімічних процесів та одержано важку воду, в Інституті органічної хімії АН УРСР синтезовано високоефективний антибіотик саназин, який широко використовується для лікування туберкульозу очей, кісткового туберкульозу та інших захворювань, значною була роль Академії у розвитку видобутку корисних копалин та виявленні нових родовищ, в Інституті електрозварювання ім. Є.Патона АН УРСР розроблено теорію зварювання та апаратуру для автоматичного і напівавтоматичного зварювання під флюсом для потреб машинобудування, суднобудування, апаратобудування і багатьох ін. галузей промисловості, мікробіолог і епідеміолог Д.Заболотний вперше розробив ефективні методи протичумної вакцинації. Широко відомі фітогормональна теорія тропізмів та інші наслідки досліджень М.Холодного; праці О.Палладіна з біохімії головного мозку, м'язової діяльності та вітаміну К3 і вікасолу; дослідження В.Любименка з фізіології хлорофілу і фотосинтезу; праці А.Сапєгіна з генетики; М.Стражеска з патології кровообігу; праці В.Філатова по пересаджуванню трупної рогівки, що зробили переворот у боротьбі з сліпотою. Збагатили світову науку дослідження і багатьох інших працівників Академії. В межах Академії були створені наукові школи в гуманітарній, економічній, математичній, фізичній, геологічній, медичній та інших науках.

Найвищою відзнакою НАН України, яка присуджується за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та соціогуманітарних наук - золота медаль імені В.Вернадського. Заснована у 2003 році — в рік 85-річчя створення НАН України на честь першого президента Академії — видатного вченого, академіка В.Вернадського. Присуджується щорічно 12 березня — до дня народження В.Вернадського дві золоті медалі: одна — вітчизняному вченому і одна — зарубіжному. 

Також станом на 2010 рік існує 73 премії імені видатних учених України. Преміями відзначаються вчені, які опублікували найкращі наукові праці, здійснили винаходи і відкриття, що мають важливе значення для розвитку науки і економіки України. Перша з премій видатних учених України (Премія НАН України імені О.Богомольця) була заснована у 1953 році. Президія НАН України від імені Національної академії наук України присвоює звання "Почесний доктор Національної академії наук України" видатним діячам світової науки, культури, державним та громадським діячам, що зробили вагомий внесок у розвиток науки, суспільний прогрес, забезпечення миру, взаєморозуміння й співробітництва між народами.

Корисні посилання

Офіційний сайт Національної академії наук України, сайт Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського.