Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Військова справа

Ленкавський Степан (1904 - 1977)
Ленкавський Степан (1904 - 1977)

Ленкавський Степан (1904 - 1977)

Учасник націоналістичного руху

Місце народження:  у Загвізді на Станіславівщині (тепер Івано-Франківська область).

Навчався на філософському факультеті Львівського університету. Був членом  Організації Вищих Класів Українських Гімназій, членом проводу Союзу Української Націоналістичної Молоді. 1928 брав участь у редагуванні першого нелегального націоналістичного видання для молоді журналу “Юнак”, був співробітником “Українського голосу” і “Бюлетня КЕ ОУН на Західноукраїнських Землях (ЗУЗ)”. Степан Ленкавський - учасник першого Конгресу Проводу Українських Націоналістів у Відні (28.1-3.2.1929). В лютому 1929 він увійшов до складу першого Проводу ОУН на ЗУЗ, був референтом ідеологічного відділу. 1931 - заарештований польською поліцією у Кракові і у вересні 1932 під час Процесу “Конгресівців” засуджений до 4 років ув'язнення. Після гітлерівської окупації Польщі та частини західноукраїнських земель в 1939 увійшов до складу Проводу ОУН (Б), з квітня 1941 - референт пропаганди. В липні 1941, як один з ініціаторів проголошення Української держави у Львові, був заарештований Гестапо і ув'язнений у концтаборі Освенцім. В післявоєнний час жив у Німеччині. Був членом Проводу Закордонних Частин ОУН. Після загибелі С. Бандери Ленкавський  очолював Провід ОУН (1959-68), згодом керував відділом пропаганди і редагував газету “Шлях Перемоги”. Автор “Декалогу” (“Десять заповідей українського націоналіста”, 1929). Помер у Мюнхені 30.10.77., де і був похований.