Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Наука і освіта

Остроградський Михайло (1801 - 1862)
Остроградський Михайло (1801 - 1862)

Остроградський Михайло (1801 - 1862)

Математик, педагог.

Місце народження - село Пашенна на Полтавщині.

У 1816—1821 рр. навчався в Харківському університеті. В 1822—1827 рр. вдосконалював математичну освіту у Франції. З 1828 р. М.В.Остроградський працював у Петербурзі: у Морському кадетському корпусі, з 1832 р. — професор Головного педагогічного інституту, з 1840 р. — професор Головного інженерного училища, з 1841 р. — професор Головного артилерійського училища. Деякий час викладав математику в Колегіумі Генріха IV. 1828 р. - ад’юнкт, а через два роки — академік Петербурзької Академії наук. М.В.Остроградського було обрано іноземним членом Паризької, Туринської, Римської та Американської Академій наук. Він створив ефективну школу прикладної механіки.

Розвинув теорію хвиль на поверхні важкої ідеальної рідини (1826). Досліджував малі коливання пружних тіл (1829—1832). Ряд праць стосується питань методики викладання математики і механіки у вищій та середній школах. Мемуари у галузі чистої математики, де виводиться загальна формула варіації кратного інтеграла (1834 р.), а також мемуари про інтегрування раціональних функцій. Мемуари (1854 р.), що містять повну теорію ударів. У 1848 р. запропонував оригінальний висновок канонічних рівнянь, досліджував інтеграли загальних рівнянь динаміки, а також вирішив ізопериметричну задачу.

У галузі аналізу нескінченно малих М.В.Остроградський знайшов умови і спосіб для вираження алгебраїчною функцією як інтеграла раціонального дробу, так і інтеграла від функції, що містить квадратний корінь з цілого многочлена.

Вивів рівняння руху снаряда, вивчав опір повітря, дію пострілу на лафет гармати. В теорії потенціалу розв’язав деякі задачі, що стосуються притягання сфери та сфероїда.

Одержав рівняння поширення тепла в рідинах. Ім’я М.В.Остроградського носить розроблений ним засіб виділення раціональної частини невизначеного інтеграла, що дав змогу алгебраїчним шляхом подати його у вигляді суми двох додатків, причому другий додаток раціональної частини не містить. Формула Гріна—Остроградського (1828) виражає перетворення інтеграла, обчисленого за обсягом, обмеженим певною поверхнею, в інтеграл, обчислений по цій поверхні. М.В.Остроградський вивів формулу перетворення подвійних інтегралів у потрійні. Незалежно від У.Р.Гамільтона відкрив принцип найменшої дії (принцип Гамільтона—Остроградського).