Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Наука і освіта

Багалій Дмитро Іванович (1857 - 1932)
Багалій Дмитро Іванович (1857 - 1932)

Багалій Дмитро Іванович (1857 - 1932)

Місце народження – Київ.

Дмитро Багалій народився в сім'ї ремісника. Після закінчення історико-філологічного факультету Харківського університету у 1880, займався викладанням, науковою, громадською діяльністю.
У 1906—1910 роках Багалій був ректором Харківського університету. Впродовж 1906, 1910—1914 років Російська Академія наук обирала Багалія членом Державної Ради. У 1914—1917 роках Багалій був головою Харківської міської думи.
З 1918 року Багалій стає головою історико-філологічного відділу Української Академії Наук та членом Президії УАН. У 20-х роках викладав історію України у вищій школі, одночасно досліджуючи історію Слобідської, Лівобережної, Південної України XV—XVIII ст..
Як історик Багалій формувався під впливом поглядів свого вчителя В. Антоновича . У своїй концепції історичного процесу був прихильником етнографічно-федеративно-обласних поглядів, яких дотримувався також М. Костомаров. Був автором понад 200 праць. Першою значною його роботою була монографія «История Северской земли до половины XIV в.» 1882 року. Головними працями Багалія є: «Очерки по истории колонизации и быта степной окраины Московского государства» 1887 року, «Магдебургское право в Левобережной Малороссии» 1892 року, «Украинская старина» 1896, «История города Харькова» 1905-1906 років, «Український мандрівний філософ Г. С. Сковорода» 1926 року та інші. Праці Багалія побудовані на багатому джерельному матеріалі, значна частина якого вперше вводиться в науковий обіг.