Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Релігія

Лесів Ярослав (1943 – 1991)
Лесів Ярослав (1943 – 1991)

Лесів Ярослав (1943 – 1991)

Релігійний  та громадський діяч 

1965 року Лесів закінчив Івано-Франківський фізкультурний технікум, працював учителем у Кіровоградській області. Брав участь у діяльності Українського Національного фронту (УНФ). 1967 року був заарештований разом з Д. Квецьком, З. Красівським і М. Дяком. У другій половині листопада 1967 виїзною сесією Верховного Суду УРСР засуджений за «зраду Батьківщини» до 6 р. позбавлення волі. Покарання відбував в Мордовії. Брав активну участь в акціях протесту політв’язнів. В 1970 ув’язнений на 3 роки у Володимирській тюрмі. По звільненні повернувся на Івано-Франківщину. З жовтня 1979  - член Української Гельсінської Групи. В період між 1979-1988 роками декілька разів був засуджений за звинуваченнями, обґрунтованість яких викликає сумнів. Лесів був одним з ініціаторів відродження Української греко-католицької церкви (УГКЦ). 1989 прийняв сан священика УГКЦ. Виступив від імені УГКЦ на 50-тисячному мітингу, що відбувся 21 травня 1989 року в Москві в Лужниках у зв’язку з відкриттям I з’їзду народних депутатів СРСР. У 1989 році разом з групою віруючих приїздить до Москви, щоб продовжити естафетну голодовку з вимогою легалізувати УГКЦ. 03.08.89 разом з С.Хмарою та Н.Симоновою був прийнятий Б.Єльциним. 1989 Лесів зарештований в Болехові, але віруючі заявили протест, і наступного дня він був звільнений. Брав участь у перепохованні в Києві 19 листопада 1989 В.Стуса, О.Тихого, Ю. Литвина.