Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Політика та управління

Рильський Максим Тадейович (1895 - 1964)
Рильський Максим Тадейович (1895 - 1964)

Рильський Максим Тадейович (1895 - 1964)

Поет, перекладач, публіцист, громадський діяч академік АН УРСР (з 1943) і АН СРСР (з 1958).

Місце народження - Київ.

Батько - етнограф, громадський діяч і публіцист Тадей Рильський.

Навчався у приватній гімназії в Києві, на медичному факультеті Київського університету Святого Володимира, на історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві. З 1919 по 1929 вчителював у селі, а також у київській залізничній школі, на робітфаці Київського університету та в Українському інституті лінгвістичної освіти. Перша збірка його поезій «На білих островах» вийшла 1910 року. У 1920-х роках належав до мистецького угруповання «неокласиків», переслідуваного офіційною критикою. У 1927 року — переклад поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш». 1931 року Рильського заарештовує НКВД, й він майже рік просидів у київській Лук’янівській тюрмі. У радянську добу написав тридцять п’ять книжок поезій, кращі серед яких — «Знак терезів» (1932), «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (1940), «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (1964); чотири книжки ліро-епічних поем, багато перекладів зі слов’янських та західноєвропейських літератур, наукові праці з мовознавства та літературознавства. 1943 року його обрано академіком. У 1944—1964 роках був директором Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України. 1960 року Рильському було присуджено Ленінську премію, у 1943, 1950 — Державну премію СРСР. Помер Максим Тадейович 24 липня 1964 року. Похований у Києві, на Байковому кладовищі.