Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Політика та управління

Любченко Панас (1897 - 1937)
Любченко Панас (1897 - 1937)

Любченко Панас (1897 - 1937)

Державний та політичний діяч

 

Місце народження: село Кагарлик Полтавської області

 

Закінчив Київську військово-фельдшерську школу. З 1917 — член Української Партії Соціалістів-Революціонерів. Входив до складу Української Центральної Ради. З серпня 1919 - член Української Комуністична Партія (боротьбистів). У березні 1920 Любченко разом з Олександром Шумським, Григорієм Гриньком, Гнатом Михайличенком та ін. увійшов до складу КП(б)У. З 1920 до 1927 займається партійною роботою: працює секретарем Київського губкому КП(б)У, заступник начальника політвідділу 2-ї Кінної армії, головою Чернігівського і Київського губвиконкому. У 1927-1934 рр. — секретар ЦК КП(б)У. Панас Любченко виступив громадським звинувачувачем на процесі Спілки Визволення України. На початку 1930-х відіграв керівну роль у колективізації й конфіскації збіжжя у селян, що призвело до Голодомору у 1932-1933 в Україні.  Перший секретар ЦК КПРС М.С. Хрущов у своїх спогадах писав: «Любченко – великий український працівник, але в нього були великі політичні гріхи. Він, власне, колись був петлюрівцем». Можливо саме «темне» політичне минуле, стало причиною того, що на серпневому пленумі ЦК КП(б)У 1937 року він був звинувачений в керівництві контрреволюційною націоналістичною організацією в Україні. 29 серпня 1937 Панас Любченко, передчуваючи близькі репресії щодо нього особисто і членів його сім'ї, застрелив дружину і покінчив життя самогубством.