Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Політика та управління

Постишев Павло (1887 - 1939)
Постишев Павло (1887 - 1939)

Постишев Павло (1887 - 1939)

Місце народження: Іваново-Вознесенськ, нині Іваново, Росія

З 1901 брав участь у революційному русі, в 1905—1908 - більшовицький партійний функціонер в Івано-Вознесенську. У 1918-1920 — один з керівників більшовицького партизанского руху на Далекому Сході. В серпні 1923 був направлений в Україну. В 1924-1925 — секретар Київського губкому. З липня 1930 до січня 1933 - секретар ЦК ВКП(б). На початку 1933 ЦК ВКП(б) видав постанову, в якій засуджувалась діяльність української парторганізації через невиконання плану хлібозаготівель. Ця постанова викликала кадрові зміни в партійній організації. Найсуттєвішою з них було призначення в березні 1933 року Павла Постишева другим секретарем ЦК КП(б)У. Одночасно Постишева обрали  першим секретарем Харківського, а згодом — Київського (з липня 1934) обкому Компартії. Він заохочував репресивну політику, вів боротьбу зі "шкідництвом" і "саботажництвом". Багато дослідників покладають на нього персональну відповідальність за розгром українського національного відродження, згортання українізації. Постишев виступав за застосування репресивних методів при проведенні колективізації і виконання плану хлібозаготівель в Україні, за боротьбу з "шкідниками" і "націоналістичною контрреволюцією". Постишев був співорганізатором Голодомору в Україні 1932-1933 років. 22 лютого 1938 його разом із дружиною заарештовали. 9 квітня 1938 року Постишев пише заяву на ім'я наркома внутрішніх справ Миколи Єжова, в якій запевняє, що має «намір дати органам слідства відверті свідчення про контрреволюційну діяльність проти партії та Радянської влади, яку я проводив протягом кількох років». Як «японського шпигуна» та «правого троцькіста» Постишева було розстріляно 26 лютого 1939 року.  Згодом його реабілітували. З 1963 по 1990 вулиця Мала Житомирська в Києві носила його імя.