Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Політика та управління

Скрипник Микола (1872 - 1933)
Скрипник Микола (1872 - 1933)

Скрипник Микола (1872 - 1933)

Державний діяч

Місце народження: слобода Яснувата, Бхмутький повіт, Катеринославська губернія

Приставши 1900 року до ленінського крила соціал-демократов, Микола Скрипник не закінчив навчання і став «проф. революціонером». Він вів підпільну більшовицьку роботу до 1917 року. У 1918 Скрипника обрали головою бюро з утворення КП(б)У. Деякий час Микола був завідувачем відділу Всеросійської ЧК по боротьбі з контрреволюцією в Москві. У 1919 — 20 рр. працював у Червоній армії. По поверненні у 1920 році до України займав посади наркома внутрішніх справ, наркома юстиції, а в 1927-1933 роках — нарком освіти.  Скрипник став ініціатором запровадження українізації. За його керівництва була завершена українізація преси, початкового і середнього шкільництва, значною мірою було українізоване викладання у вищіх школах.  Микола Скрипник негативно ставився до українського націоналізму і сприяв знищенню значної частини старої української інтелігенції й національної опозиції в КП(б)У («шумськізм», «хвильовізм»). З іншого боку, Скрипник вважав небезпечним і великодержавний російський шовінізм, і боровся й проти нього. Постійно підкреслював самостійність української культури і незалежність її від російської. Павло Постишев, прибувши в січні 1933 з доручення Й. Сталіна в Україну, піддав ніщивній критиці діяльність Скрипника. І Микола Скрипник був звільнений від керівництва наркоматом освіти. Передбачаючи майбутню ліквідацію, Скрипник вчинив самогубство.