Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Політика та управління

Затонський Володимир (1888 – 1938)
Затонський Володимир (1888 – 1938)

Затонський Володимир (1888 – 1938)

Партійний діяч, революціонер, державний службовець

 

Місце народження: с. Лисець Ушицького повіту Подільської губернії

 

Народився в сім'ї волосного писаря. 1895 з батьками переїхав до Кам’янця-Подільського. Навчався у Кам’янець-Подільській гімназії (1898–1906). Закінчив у 1912 фізико-математичний факультет Київського університету (навчався з 1906, двічі виключався за участь у революційному русі). 1913 — 1917 викладав у Київському політехнічному інституті. З 1905 належав до РСДРП (меншовик), в 1917 — перейшов до більшовиків. З травня 1917 – член Київського комітету РСДРП(б), керував Жовтневим повстанням в Києві, з листопада 1917 – голова Київського комітету. В березні 1918 – голова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету. Брав участь у придушенні антикомуністичних повстань в Москві і Кронштадтського повстання в Петербурзі. В 1919-20 - член реввійськради різних більшовицьких армій та реввійськради Українського і Південно-Західного фронтів, у першому радянському уряді України був народним секретарем освіти. В липні 1920 – командир Червоної Української Галицької армії, з липня 1920 по вересень 1921 – прем’єр-міністр Галицької радянської соціалістичної республіки. В 1922-23 і 1933-38 — нарком освіти УСРР. В 1925-27  - секретар ЦК КП(б)У, потім - голова ЦК КП(б)У. Несе відповідальність за причетність до організації голодомору. Причетний до нового «радянського» правопису української мови, котрий спрощував українську мову і зближував її з російською, схвалював репресії проти «ідеологічно невитриманих» працівників освіти. У зв’язку зі спротивом русифікації України Затонського заарештували 3 листопада 1937 та розстріляли. 19 березня 1956 його реабілітували.