Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Політика та управління

Кибальчич Микола Іванович (1853 - 1881)
Кибальчич Микола Іванович (1853 - 1881)

Кибальчич Микола Іванович (1853 - 1881)

Місце народження – місто Короп, сьогодні - Чернігівська область.

Народився у родині священика. Підлітком пішов на серйозний конфлікт із батьком-священиком, покинув духовну семінарію у Чернігові і вступив до гімназії Новгорода-Сіверського. Там же захопився хімією. Щоб читати технічну літературу, самотужки вивчив англійську мову, був одним із кращих учнів гімназії. Закінчивши зі срібною медаллю навчання, вступив до Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення (1871—1873 р.). Не закінчивши його, перейшов у Медико-хірургічну академію, де познайомився з народовольцями та їхніми ідеями. У 1875 році за зберігання нелегальної літератури був заарештований і майже три роки провів у Лук'янівській в'язниці у Києві, після чого його випустили під нагляд поліції. Продовжити освіту йому не дозволили. Згодом працює в підпільних друкарнях і у так званих «пекельних лабораторіях», де виготовляли вибухівку і зброю для терористичних актів. Написав одну з найважливіших в народовольчій публіцистиці теоретичну статтю — «Политическая революция и экономический вопрос» (газ. «Народная воля», 5 лютого 1881 року). Брав участь у 6 замахах на царя (останній, успішний замах відбувся 1 березня 1881 року), арештований через 17 днів. У камері розробив принцип реактивного літального апарату. Був відданий до суду разом з Желябовим, Перовською, Рисаковим та Михайловим і страчений 3 квітня 1881 року. Його ім'ям названо кратер на зворотному боці Місяця.