Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Політика та управління

Левицький Кость (1859 - 1941)
Левицький Кость (1859 - 1941)

Левицький Кость (1859 - 1941)

Місце народження - містечко Тисмениця (тепер районний центр Івано-Франківської області).

Після закінчення 1878 р. Станіславівської гімназії навчався у Львівському та Віденському університетах. Був обраний заступником голови «Академічного братства», активним членом першого товариства українських правників «Кружок правничий» (1881), співзасновником і провідним діячем товариства українських ремісників «Зоря», «Народної торгівлі» (1883), страхового товариства «Дністер» (1891), «Краєвого союзу ревізійного» (1904), «Земельного банку гіпотечного» (1910), директором «Краєвого союзу кредитового» (1898—1939), засідав в управі «Просвіти». Левицький також перекладав закони, уклав німецько-український правничий словник, був почесним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка тощо. Видатний політик: співзасновник і секретар «Народної Ради», член президії та президент Народного комітету Української національно-демократичної партії, депутат Палати Послів австрійського парламенту (1907—1918) та Галицького сейму (1908—1914), президент «Руського клубу» в Галицькому сеймі (1910—1914), президент українського клубу в австрійському парламенті (1910—1916). Очолив Головну Українську Раду. Став на чолі Державного секретаріату, а також – був міністром фінансів. Незабаром очолив Комітет політичної еміграції. Працював на посадах директора «Центробанку», очолював Союз українських адвокатів, входив до складу Навчальної ради адвокатів Польщі. Написав «Історію політичної думки галицьких українців 1848—1914 рр.» (1926), «Історію визвольних змагань галицьких українців у часи світової війни 1914—1918 рр.» (1928—1930), «Великий зрив» (1931) тощо. Коли 30 червня 1941 року оунівці проголосили Українську державу, К. Левицький очолив Раду Сеньйорів (передпарламент, з 30 липня 1941 р. — УНРада). Помер Кость Левицький 12 листопада 1941 року.