Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Музика

Вересай Остап Микитович (1803 - 1890)
Вересай Остап Микитович (1803 - 1890)

Вересай Остап Микитович (1803 - 1890)

Місце народження - Калюжинці Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині Срібнянського району Чернігівської області).

Хлопчиком переймав мистецтво співу та гри на кобзі у кобзаря Юхима Андріяшівського, потім - в кобзаря Семена Кошового з села Голінки, після нього — у лірника Ничипора Коляди, далі продовжував навчання самотужки. Понад сорок років мандрував містами і селами України. У 1874 році Остап Вересай виступає у Києві на III Археологічному з’їзді, а після нього — на концерті, влаштованому М. Старицьким, в якому взяв участь хор під керівництвом М. Лисенка. 1875 року у супроводі М. Лисенка та П. Чубинського Вересай побував у Петербурзі, де виступив на засіданні Російського географічного товариства, в Музеї етнографії і старожитностей, у Петербурзькому залі Благородного зібрання, на засіданні Слов’янського благодійного комітету та в інших аудиторіях. У Прилуках Вересая заарештували на базарі за пісню «Про правду й неправду» і посадили до в’язниці. 1884 року кобзар виступав у Київській рисувальній школі М. Мурашка. Помер Остап Вересай наприкінці квітня 1890 року. Похований у Сокиринцях. Репертуар: «Як три брати з Азова втікали», «Отчим», «Невольницька», «Про бурю на Чорному морі», «Про вдову і трьох синів», «Дума про Хведора Безрідного»; декілька сатиричних та гумористичних пісень та пісень релігійного змісту, зокрема, пісня «Про правду й неправду».