Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Література і журналістика

Донцов Дмитро (1883 – 1973)
Донцов Дмитро (1883 – 1973)

Донцов Дмитро (1883 – 1973)

Громадсько-політичний діяч, публіцист

 

Дмитро Донцов закінчив реальне училище у Мелітополі, навчався у  ліцеї. У 1901-1907 роках -  на юридичному факультеті в Петербурзькому університеті. 1905 та 1907 року Донцова заарештували за активну участь у діяльності УСДРП. У 1908 він переїздить до Львова. У 1909-1911 роках навчається у Віденському університеті на юридичному факультеті. В 1910-х Донцов починає публіцистичну діяльність і друкується в українських часописах, працює як журналіст у Берліні та Відні. У 1918 році очолював Українську Телеграфну Агенцію гетьмана Скоропадського. У 1919-1921 рр. стає співробітником прес-бюро при посольстві УНР у Берні.  У 1922-1939 Дмитро Донцов живе у Львові і редагує часописи «Літературно-Науковий Вісник» у 1922-32, «Заграва» у 1923-24 та «Вістник» (1933-39). У 1926 р. пише свою провідну роботу "Націоналізм", в якій розвиває доктрину українського націоналізму і стверджує, що тільки сформована нація може створити власну державу.  Перед початком війни Донцов друкувався у німецьких, польських та швейцарських виданнях. У 1948-1953 викладав українську літературу в університеті Монреалю. Літературознавча концепція Дмитра Донцова характеризується як націоналістична, або неоромантична. Навколо «Літературно-Наукового Вісника» (пізніше  -  «Вісник») Донцов згуртовує групу провідних літераторів, есеїстів і публіцистів, яку пізніше називали «вістниківцями» і «празькою школою». Дмитро Донцов помер 30 березня 1973 року в Канаді і був похований на українському кладовищі в Баунд-Брук, Нью-Джерсі, США.