Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Література і журналістика

Петлюра Симон (1879 - 1926)
Петлюра Симон (1879 - 1926)

Петлюра Симон (1879 - 1926)

Державний і військовий діяч, публіцист 

Місце народження – передмістя Полтави

1895-1901 рр. навчався у Полтавській духовній семінарії. З 1900 р. - член Революційної Української Партії (РУП, 1905 року реорганізована в Українську Соціал-Демократичну Робітничу Партію). Працював учителем, архівістом, був членом Чорноморської Вільної Громади РУП у Катеринодарі. Виступав проти об'єднання з РСДРП. Редагував у Петербурзі партійний орган "Вільна Україна". Був секретарем київського щоденника "Рада", співредактором легального соціал-демократичного часопису "Слово", редактором російськомовного журналу "Украинская Жизнь" (Москва), працівником Союзу земств і міст, головою Українського Військового Комітету Західного фронту, був членом Української Центральної Ради, головою Українського Військового Генерального Комітету, генеральним секретарем військових справ. 1918 р. сформував Гайдамацький Кіш Слобідської України і взяв участь у придушенні більшовицького повстання в Києві. Очолював Київське губерніальне земство і Всеукраїнський союз земств. За антигетьманський маніфест Всеукраїнського союзу земств був заарештований. 1918 р. обраний до складу Директорії УНР. 1918 р. - Головний Отаман Армії Української Народної Республіки. Голова Директорії УНР. За його ініціативою український і польський уряди підписали у квітні 1920 р. Варшавський договір. З листопада 1920 р. керував роботою екзильного уряду УНР у Польщі (Тарнув, Ченстохова, Варшава). Організував видання тижневика "Тризуб" і продовжував виконувати обов'язки голови Директорії УНР і Головного Отамана УНР. Похований С.В. Петлюра на кладовищі Монпарнас у Парижі.