Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Література і журналістика

Багряний Іван (Іван Лозов`яга) (1906 – 1963)
Багряний Іван (Іван Лозов`яга) (1906 – 1963)

Багряний Іван (Іван Лозов`яга) (1906 – 1963)

Український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч Місце народження: с. Охтирка нині Сумської області. Друкуватися І. Багряний почав 1926 року в журналі "Глобус". Стає членом літературного об'єднання "Марс" ("Майстерня революційного слова"), яке пізніше піддано нищівній критиці з боку радянської влади.  У 20-х роках видає низку поетичних творів:  поеми "Монголія", "Аве Марія", пише п'єсу "Бузок" про графоманів. У 1930 році побачив світ роман у віршах "Скелька", за який в тогочасному журналі "Критика" Багряного названо "співцем куркульської ідеології". У 1932 році був заарештований за політичний (самостійницький український) ухил в літературі й політиці та ув'язнений у внутрішній тюрмі ГПУ, де пробув 11 місяців у камері самотнього ув'язнення, а потім був засуджений на 5 років концтаборів. Покарання  відбував у таборах так званого БАМЛАГу. У 1937 році втік. Був повторно заарештований на початку 1938 року й сидів у Харківській в'язниці УГБ-НКВД на Холодній горі. У роки війни Іван Багряний опиняється під німецькою окупацією. Одразу іде в українське підпілля, працює в референтурі пропаганди, пише пісні на патріотичні теми, статті різноманітного характеру, малює карикатуру і плакати агітаційного призначення. Іван Багряний брав участь у створенні багатьох організацій, зокрема, у створенні Української Головної Визвольної Ради (УГВР), розробці її програмних документів. Водночас Іван не полишав літературу працю. 1944 року написаний один з його найталановитіших творів – "Звіролови", а згодом - "Тигролови". Іван Багряний також  автор видатного роману "Сад Гетсиманський". 1992 року Івана Павловича Багряного - талановитого українського письменника і активного громадсько - політичного діяча - нагороджено Державною премією України імені Тараса Шевченка.