Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Література і журналістика

Галан Ярослав Олександрович (1902 - 1949)
Галан Ярослав Олександрович (1902 - 1949)

Галан Ярослав Олександрович (1902 - 1949)

Місце народження – місто Динів (зараз - Польща).

Народився в сім’ї службовця. Вчився в Перемишльській гімназії, потім – у Вищій торговій школі міста Трієст в Італії. В 1923-28 роках навчався в Віденському і Краківському університетах. Був учителем польської словесності в українській гімназії в Луцьку. В студентські роки приєднався до лівого руху, в 1924 році вступив в Комуністичну партію Західної України. Брав участь в підпільній роботі, співпрацюючи з журналом «Вікна». Був одним з організаторів групи українських письменників «Горно». За свою політичну позицію був неодноразово арештований польською владою (1934, 1935, 1937) і провів певний час в тюрмі. В 1935 році, проте, йому було відмовлено в наданні радянського громадянства. Галан був одним з організаторів антифашистського конгресу діячів культури у Львові, а також політичної маніфестації 16 квітня 1936 року, розстріляної польською поліцією. Дружина Галана Ганна, котра навчалася в Харкові, була арештована в ході сталінських чисток і розстріляна в 1937 році. Після приєднання Західної України працював журналістом львівської обласної газети «Вільна Україна», всеукраїнських газет «Правда Украины» і «Радянська Україна» (1942-1948). В 1946 році був кореспондентом газети «Советская Украина» на Нюрнберзькому процесі. Пише твори антинаціоналістичного і антикатолицького спрямування. В останні роки перед смертю намагався виступати проти русифікації Львова і за невиправлення історії Комуністичної партії України. Його було вбито двома студентами, пов’язаними з ОУН, 224 жовтня 1949 року. Посмертно отримав Сталінську премію 1952-го року.