Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Література і журналістика

Підмогильний Валер'ян Петрович (1901- 1937)
Підмогильний Валер'ян Петрович (1901- 1937)

Підмогильний Валер'ян Петрович (1901- 1937)

Місце народження – село Чаплі на Катеринославщині (тепер в межах Дніпропетровська).

Народився в бідній селянській родині. Закінчив 1918 року реальне училище в Катеринославі. У 1919 році вступив до Катеринославського університету, але навчання не закінчив. Учителював у Катеринославі, в Павлограді. В 1921 році вчителював у Ворзелі на Київщині, водночас учився в університеті, але незабаром залишив вуз і повністю віддався літературній роботі. У 1923 році із Ворзеля перевівся знову до Києва, до 3-ї Залізничної школи. В 1924 році став працювати у видавництві «Книгоспілка» й перейшов на творчі хліби. Переклав українською твори Гі де Мопассана Але жити творчою працею в той час було неймовірно важко, тож з 1928 року ім'я Валер'яна Підмогильного, як редактора, з'являється на обкладинці першого номера журналу «Життя й Революція» —одного з найсолідніших тодішніх часописів. Своїм духовним наставником вважав Михайла Коцюбинського. У грудні 1929 року переїжджає з Києва до тодішньої столиці — Харкова. З вересня 1932 по квітень 1933 року працював у видавництві «Рух» консультантом із зарубіжної література, проте в основному писав твори і перекладав. 8 грудня 1934 року в будинку творчості Заньки під Харковом тридцятитрьохрічного письменника заарештовують, 11 січня 1935 року визнав, що належав до «групи письменників-націоналістів з терористичними настроями у ставленні до вождів партії», його судять разом із іншими і засилають на Соловки, де йому довелося пробути (в ізольованій камері) три роки. В соловецькому таборі в нелюдських умовах ізолятора продовжував писати. Збереглось 25 листів до дружини, в яких він розповідає про свої переклади, розпочаті повісті, оповідання. Останній лист із Соловків датується 2 червня 1937 року. Розстріляно разом з такими діячами української культури, як М. Зеров, В. Поліщук, Г. Епік, Л. Курбас, М. Куліш, М. Ірчан, Ю. Шпол.