Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Література і журналістика

Галич Олександр Аркадійович (1918 - 1977)
Галич Олександр Аркадійович (1918 - 1977)

Галич Олександр Аркадійович (1918 - 1977)

Радянський поет, сценарист, драматург, автор і виконавець власних пісень.

Справжнє прізвище – Гінзбург.

Місце народження - Катеринослав (нині - Дніпропетровськ).

До Великої Вітчизняної війни вступив до Літературного інституту ім. А. М. Горького, потім навчався в Оперно-драматичній студії К. Станіславського, незабаром — у Театр-Студії А. Арбузова та В. Плучека (1939). П'єси для театру — «Вас викликає Таймир» (у співавторстві з К. Ісаєвим), «Шляхи, які ми обираємо», «Під щасливою зіркою», «Похідний марш», «За годину до світанку», « Чи багато людині треба», а також сценарії фільмів «Вірні друзі» (разом з К. Ісаєвим), «Дайте книгу скарг», «Третя молодість», «Та, що біжить по хвилях». Пісні — «Лєночка» (1959), «Закон природи» і т.д. У 1971 р. Галич був виключений з Союзу письменників СРСР, членом якого він був з 1955 (цьому присвячена пісня «Від біди моєї пустякової»), а в 1972 р. — із Союзу кінематографістів, у якому перебував з 1958 р. У 1974 Галич був змушений емігрувати. У Мюнхені він якийсь час працював на радіостанції «Свобода». Потім оселився в Парижі, де трагічно загинув 15 грудня 1977 р. від удару електричним струмом. Існує також версія, що це було вбивство. Інша версія – Галич покінчив життя самогубством. Олександр Аркадійович похований у пригороді Парижа на Кладовищі Сент-Женевьєв-де-Буа.