Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Література і журналістика

Ґонґадзе Георгій (Ґія) Русланович (1969 - 2000)
Ґонґадзе Георгій (Ґія) Русланович (1969 - 2000)

Ґонґадзе Георгій (Ґія) Русланович (1969 - 2000)

Місце народження -  Тбілісі.

Після закінчення школи Георгій вступив на вечірнє відділення Тбіліського інституту іноземних мов. У 1987-1989 рр. проходив службу в Афганістані. Після демобілізації повертається до Тбілісі, очолює інформаційний відділ Народного Фронту Грузії. 1989 року переводиться на факультет іноземних мов Львівського національного університету ім. І.Франка, активно включається у громадсько-політичне життя міста (НРУ, Студентське Братство), створює тут Грузинський культурний центр Багратіоні. Коли на межі 1991 і 1992 рр. у Тбілісі починається повстання, Георгій повертається на батьківщину й приєднується до повстанців. Під час одного з обстрілів у Грузії був тяжко поранений. 1993-1994 – головний режисер творчого об'єднання «Центр Європи» (на Львівському телебаченні виходить його програма «Монітор»), співпрацює з газетою "Пост-Поступ". Створив документальні фільми: «Біль землі» (1993), «Тіні війни» (1994), «Колиска» (1995), «Охоронці мрії» (1996). 1995 - Георгій і Мирослава починають працювати на телебаченні в Києві (ММЦ «Інтерньюз», програма «Параграф», 1995). 1996-1997 - Георгій працює ведучим телепрограми "Вікна-Плюс» (СТБ). Початок 1998 р. – ведучий програми «Моє» (телерадіокомпанія "Гравіс"). З 1 жовтня 1999 р. почав вести щоденну інформаційну програму «Перший тур з Георгієм Ґонґадзе» у прямому ефірі радіостанції "Континент". 17 квітня 2000 року в Інтернеті з'явилося видання "Українська правда", засноване та редаговане Георгієм Ґонґадзе. 14 липня 2000 року Георгій Ґонґадзе офіційно звернувся з листом до Генерального прокурора України Михайла Потебенька, у якому виклав факти щодо стеження за ним працівників міліції та невідомих осіб. 16 вересня 2000 року близько 22:30 Георгій Ґонґадзе пішов з роботи, але вдома так і не з'явився. Вбивство Ґонґадзе викликало широкий резонанс в Україні та за її межами, особливо після «касетного скандалу», та вважається однією з найгучніших кримінальних справ сучасної України. За найпоширенішою версією, до захоплення та вбивства журналіста причетні високопосадові особи, наближені безпосередньо до Леоніда Кучми, який нібито особисто видавав накази щодо викрадення Георгія Ґонґадзе.