Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Література і журналістика

Ільф і Петров (20-30 роки ХХ ст.)
Ільф і Петров (20-30 роки ХХ ст.)

Ільф і Петров (20-30 роки ХХ ст.)

Місце народження – Одеса.

Ілля Арнольдович Ільф (Ієхієл-Лейб Файнзильберг) (1897 - 1937) – російський радянський письменник. Народився в сім’ї банківського службовця. В 1913 році закінчив технічну школу, після чого працював в креслярському бюро, на телефонній станції, на військовому заводі. Після революції був бухгалтером, журналістом, а потім редактором в гумористичних журналах. Був членом Одеської спілки поетів. В 1923 році приїхав в Москву, став співробітником газети «Гудок». Писав матеріали гумористичного і сатиричного характеру, здебільшого фейлетони. Помер від туберкульозу в Москві 13 квітня 1937 року.

Євген Петрович Петров (справжнє прізвище Катаєв) (1903 - 1942) народився в сім’ї вчителя. В 1920 році закінчив гімназію, працював кореспондентом Українського телеграфного агентства. Після цього протягом трьох років служив інспектором карного розшуку. В 1923 році приїхав в Москву, де став співробітником журналу «Красный перец», а в 1926 році прийшов працювати в журнал «Гудок». Після смерті Ільфа пробував опублікувати записні книжки Ільфа, задумував великий твір «Мій друг Ільф». В 1939-42 працював над романом «Путешествие в страну коммунизма», в котрому описував СРСР в 1963 році. Під час другої світової став фронтовим кореспондентом. Загинув 2 червня 1942 року – літак, яким він повертався з Севастополя, було збито німецьким винищувачем.

В 1927 році творча співпраця Ільфа і Петрова почалася романом «Двенадцать стульев» (вони працювали разом в газеті «Гудок»). Пізніше у співавторстві було написано: роман «Золотой телёнок» (1931); новела «Необыкновенные истории из жизни города Колоколамска» (1928); новела «1001 день, или Новая Шахерезада» (1929); повість «Одноэтажная Америка» (1937). В 1932 — 1937 роках Ільф і Петров писали фейлетони для газети «Правда».