Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Література і журналістика

Стефаник Василь Семенович (1871 - 1936)
Стефаник Василь Семенович (1871 - 1936)

Стефаник Василь Семенович (1871 - 1936)

Письменник, майстер експресіоністичної новели.

Місце народження - с. Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області).

Батько – заможний селянин.

Громадянство – австро-угорське. Навчався у Снятинській міській, так званій нормальній школі, потім у польських гімназіях в Коломиї та Дрогобичі. Був виключений з Коломийської гімназії через участь у таємному гуртку. Поступив на медичний факультет Краківського Університету (1892). 1897 у чернівецькій газеті «Праця» надруковано кілька його новел з життя покутського села («Виводили з села», «Лист», «Побожна», «У корчмі», «Стратився», «Синя книжечка», «Сама-саміська»), у 1899 з'явилася перша збірка прози Стефаника «Синя книжечка». Видав також збірки новел: «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905). На кінці минулого і перші роки 20 століття твори Стефаника були вже відомі в перекладах польською, німецькою, російською та іншими мовами. Заснував читальні «Просвіти», як член Радикальної партії агітував на виборах, 1908 — 18 працював послом австрійського парламенту, виступав у багатьох справах оборонцем селян. У 1916 повертається до літературної творчості (новели «Дитяча пригода» і «Марія»), яка триває до 1933. Усього за другий період він написав 23 новелі і кілька автобіографічних спогадів. Частина новел увійшла в останню збірку «Земля» (1926), а решта з'явилася в ювілейному виданні «Твори» (1933).