Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Література і журналістика

Сосюра Володимир Миколайович (1898 - 1965)
Сосюра Володимир Миколайович (1898 - 1965)

Сосюра Володимир Миколайович (1898 - 1965)

Письменник, поет-лірик.

Місце народження – ст. Дебальцеве (Донбас).

Навчався в агрономічній школі, з дитячих літ працював на шахтах Донбасу; брав участь у громадянській війні. Навчався в Університеті в Харкові (1922 — 23) і при Харківському Інституті Освіти (1923 — 25); належав до літературних організацій «Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Автор збірки «Поезії», «Місто» (1924), «Сніги» (1925), «Золоті шуліки» (1927), поеми «Червона зима» (1922), «Два Володьки» (1930), «Махно», «Мазепа». У 1930-их pp. Сосюра, поруч з будівничою тематикою (типовий «Дніпрельстан» ще з 1926), майже єдиний в Україні культивував інтимну, любовну лірику: «Червоні троянди» (1932), «Нові поезії» (1937), «Люблю» (1939), «Журавлі прилетіли» (1940) та ін. 1942 — 44 Сосюра - воєнний кореспондент. Збірки: «Під гул кривавий» (1942), «В годину гніву» (1942), «Зелений світ» (1949), «Солов'їні далі» (1956), «Так ніхто не кохав» (1960), поеми «Олег Кошовий» (1943), «Залізниця», віршований роман «Тарас Трясило» (1926). 1948 творчість Сосюри відзначено Сталінською премією, але в 1951 він знову зазнав гострих нападів критики за патріотичну поезію «Любіть Україну». Володимир Сосюра - автор понад 80 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману “Третя Рота” та інших творів.