Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Гетьмани та козацькі ватажки

Кішка Самійло (нар. невід. - 1602 (1620))

Гетьман реєстрового козацтва (1599-1602).

Походив з брацлавського роду Кошичів (Кошків). Учасник морських походів запорожців в 70х рр. 16 ст. проти турків. Під час одного з них потрапив у полон, де перебував близько 25 років. У 1599 організував повстання українських невільників. Це повстання оспівано в українській народній думі “Самійло Кішка”. Будучи обраний гетьманом, домігся від польського короля Сигізмунда ІІІ Вази скасування баніції (закону про визнання козаків поза законом), що призвело до визнання козацтва як суспільного стану. 1600 став на чолі запорожців у спільному українсько-польському поході до Криму. В 1601-1602 Кішка на чолі 4-тисячного козацького загону брав участь у польсько-шведській війні у Лівонії. Про подальшу діяльність Кішки і обставини смерті достовірних даних немає. Одні дослідники вважають, що Кішка загинув у 1602 під Фелліном у Лівонії і був перевезений та похований у Каневі, інші - що Кішка ще брав участь у Цецорській битві 1620, помер у 1620 і похований у Каневі.