Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Театр і кіно

Ханжонков Олександр (1877 - 1945)
Ханжонков Олександр (1877 - 1945)

Ханжонков Олександр (1877 - 1945)

Кінопродюсер, кінорежисер, сценарист

Місце народження: село Ханжонковка (зараз – село Ханжонково Донецької області)

 

Народився в сімї відставного козачого офіцера, збіднілого поміщика. Його захоплення кіномистецтвом почалося ще з 1896 року, коли його зведений брат купив у Парижі кінопроекційний апарат з колекцією фільмів. В 1896 році закінчив новочеркаське козаче юнкерське училище і був прийнятий в чині підхорунжого в привілейований Донський козачий полк в Москві.  В 1905 році звільнився в запас по стану здоров’я, отримав 5000 рублів вихідної плати, які і вклав у кінобізнес, створивши на паях торговий дім «Э. Ош и А.Ханжонков», метою якого був прокат зарубіжного і створення російського кіно. Спочатку це були документальні фільми, виїзди імператорської сімї, військові переди; потім – художні фільми, котрі по суті були рухомими ілюстраціями до відомих літературних творів. Він запрошував до співпраці видатних діячів мистецтва, для нього писав сценарії Лев Толстой, в його картинах знімалися тогочасні кінозірки – Віра Холодна, Іван Мозжухін, Михайло Чехов, Олександр Вертинський. З 1910 року почав знімати і науково-популярні фільми, для роботи над ними було створено спеціальний науковий відділ. В 1911 році зняв фільм «Оборона Севастополя» про події Кримської війни 1853-56 років. В 1912 році створив об’єднання кіновиробників, котре стало прообразом сьогоднішнього Союзу кінематографістів Росії; почав друк популярних журналів, в яких друкувалися кіносценарії. В листопаді 1913 року відкрив перший в Москві «електротеатр», котрий став найбільшим в Росії. Після революції емігрував а Австрію, де почав проводити дослідження по створенню звукового кіно, але через кілька років збанкрутував і з-за особистого прохання наркома освіти Луначарського повернувся в СРСР і зайнявся створенням радянського кінематографа. Працював консультантом «Госкино», завідуючим виробництвом «Пролеткино».В 1926 році разом з групою керівників «Пролеткино» був арештований згідно кримінальної справи про фінансові зловживання. Через відсутність доказів його вини звільнений, проте отримав заборону на роботу в галузі кінематографу, а також позбавлений політичних прав. Через це, а також через погіршення здоров’я, переїжджає з Москви в Ялту. В 1937 році вийшла його книжка «перші роки російської кінематографії». В 1941-44 роках залишався в окупованій німцями Ялті, прикований до інвалідного візка.  Помер 26 вересня 1945 року.