Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Театр і кіно

Ротару Софія (нар. 1947)
Ротару Софія (нар. 1947)

Ротару Софія (нар. 1947)

Співачка, актриса

?>?>?>Місце народження:  Маршинці, Новоселицький район Чернівецької області

Народилася 7 серпня 1947 року в багатодітній родині. Почала співати з першого класу, брала участь у шкільному і церковному хорі. У юності займалася в драмгуртку, співала народні пісіь в художній самодіяльності, перемагаючи в районних і республіканських конкурсах. 1964 року вступила та 1968 року закінчила Чернівецьке музичне училище. 1964  Софія уперше виступила на сцені Кремлівського палацу з'їздів. Звичайно ж, вона продовжувала виконувати і народні пісні, що дотепер займають головні місця в її репертуарі. 1968 року Ротару стала лауреатом IX Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Софії (Болгарія), одержавши золоту медаль за виконання української народної пісні «На камені стою» і молдавської «Люблю весну», а також «Степом, степом» А. Пашкевича і «Валентини» Г. Георгіце (присвячена жінці-космонавту Валентині Терешковій). У той же час Ротару починає викладати теорію і сольфеджіо в Чернівецькому культосвітньому училищі, а у 1974 році закінчує заочне відділення Кишинівського державного інституту мистецтв. У 1971 році Ротару знялася в головній ролі в музичному телефільмі «Червона рута», названому так за піснею, що звучала у картині, композитора Володимира Івасюка, з яким у Софії склалася плідна творча співпраця. Однойменно був названий і вокально-інструментальний ансамбль, сформований Ротару й Євдокименко при Чернівецькій філармонії. З «Червоною рутою» Ротару починає свої виступи по всій країні. Музично-акторське дарування Ротару вшановане чисельними нагородами і преміями: У 1973 році в Болгарії на конкурсі «Золотий Орфей» Ротару одержала Першу премію за виконання пісень «Моє місто» Є. Доги і «Птах» Т. Русєва та Д. Дем'янова, у 1974 році в Сопоті завоювала Другу премію за виконання польської пісні з репертуару Халіни Фронцковяк «Хтось» (російський текст А. Дементьєва). У 1973 році вона стає заслуженою артисткою УРСР, у 1983 — Народною артисткою Молдавії, а в 1988 — народною артисткою СРСР. Нагороджена орденами: Знак Пошани (1980), «Дружби народів» (1985), «За заслуги» і «Св. княгині Ольги». Лауреат премії ім. Островського (1976), Ленінського комсомолу (1978), ім. К. Шульженко (1996), «Овація» (2000), «Людина року-2000» та ін. У 90-і роки Ротару продовжує активну сценічну діяльність, бере участь у «Пісні року», випускає компакт-диски («Хуторянка», 1995, «Люби мене», 1998, збірники кращих речей, перевидання), записує нові пісні (з останніх — «Не запитаєш» В. Матецького), готує нові концертні програми. Окрім фільму «Червона рута», Софія Ротару знялася в картинах «Пісня буде поміж нас», «Монолог про любов», у головних ролях художніх фільмів «Де ти, любов?», автобіографічному фільмі «Душа», брала участь у декількох музично-документальних стрічках.?>?>?>