Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Театр і кіно

Довженко Олександр (1894 - 1956)
Довженко Олександр (1894 - 1956)
Олександр Довженко

Довженко Олександр (1894 - 1956)

Режисер, сценарист, державний діяч

Народився у багатодітній селянській сім'ї. Навчався у Сосницькій початковій, а потім у вищій початковій школі. У 1911 році вступив до Глухівського учительського інституту. По закінченні був направлений учителювати до Житомирської вищої початкової школи, де викладав природознавство, гімнастику, географію, фізику, історію, малювання. Згодом Довженко на деякий час стає активістом українського самостійницького руху. У 1917 році на фронт його не беруть, і він переїздить на роботу до Києва, де теж вчителює та вчиться у Київському комерційному інституті (нині Київський національний економічний університет) на економічному факультеті. У тому ж році стає слухачем Української Академії Мистецтв. У 1918—19 рр. воює проти більшовиків у лавах армії УНР. У серпні 1919 втікає до Житомира. Коли місто зайняли червоні, був заарештований Волинською ЧК. Своїм порятунком Олександр Довженко зобов'язаний письменнику Василеві Еллану-Блакитному. Існує версія, що тоді ж його завербували чекісти. На початку 1920 року Довженко вступає до лав Української комуністичної партії боротьбистів. Незабаром потрапляє до польського полону, звідки йому вдається втекти до червоного загону. О. Довженко займає різні посади: спочатку секретаря Київського губернського відділу народної освіти, згодом комісара Театру ім. Тараса Шевченка, завідуючого відділом мистецтв у Києві. На початку лютого 1922 року його переводять на посаду секретаря консульського відділу Торгового представництва УРСР у Німеччині. До цього ж часу належать і перші публікації Довженка —художника. Деякі із його малюнків-карикатур були надруковані у журналі „Молот“, що виходив у США. У Харкові Довженко опиняється у товаристві українських літературних романтиків та письменників-футуристів, працює як художник-ілюстратор у редакції газети „Вісті ВУЦВК“ та карикатурист, а також стає відомим як ілюстратор книг. У цей час він тісно спілкується з літературним об'єднанням „Гарт“, після розпаду якого стає одним з засновників ВАПЛІТЕ. Згодом О.Довженко стає депутатом, керівником Київської кіностудії та членом президії комісії з присудження Сталінської премії. 25-го листопада 1956 року Олександр Довженко помирає на дачі під Москвою. Відомі твори: Зачарована Десна (кіноповість); Земля; Ніч перед боєм; Повість полум'яних літ; Україна в огні (кіноповість); Поема про море (кіноповість); Щоденник 1941-56 і т.д. Фільмографія: Звенигора (режисер, переробка сценарію); Арсенал (режисер, сценарист); Земля (режисер, сценарист); Щорс (режисер, сценарист) та ін. За свою творчу діяльність отримав чимало премій та нагород.