Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Образотворче мистецтво

Рєпін Ілля (1844 - 1930)
Рєпін Ілля (1844 - 1930)

Рєпін Ілля (1844 - 1930)

Художник-реаліст

Місце народження – Чугуїв на Харківщині

З 1863 року - в Петербурзькій малювальній школі, у 1864-71 роках — у Петербурзькій Академії Мистецтв, яку закінчив з золотою медаллю і відбув у студійну подорож до Італії і Франції. З 1893 року - академік, професор Петербурзької Академії (до 1907); член товариства Передвижників (з 1878) і мистецької групи «Мир искусства» (з 1890). Найвідоміші твори: «Бурлаки на Волзі», «Іван Грозний і син його Іван», «Царівна Софія», «Засідання Державної Ради». На українські теми: «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», «Вечерниці», «Гайдамака», «Чорноморська вольниця», «Гопак» (не закінчено). Створив численні портрети діячів російської культури, а з українців серед інших: С. Любицької, М. Мурашка, В. Тарновського і С. Тарновської, Т.Шевченка, Д. Багалія; чотири ескізи проекту пам'ятника Шевченкові у Києві. Робив ілюстрації до творів М.Гоголя «Тарас Бульба» і «Сорочинський ярмарок», книги Д. Яворницького «Запоріжжя в залишках старовини і переказах народу», а також - малюнки з пам'яток української архітектури, українських народних типів тощо. Рєпін - типовий реаліст, але на деяких його творах помітний вплив імпресіонізму й символізму. Як педагог і критик він написав книгу «Далеке близьке». Після революції Ілля Рєпін не бажав жити в радянській Росії й залишився у своєму маєтку «Пенати» у Куоккала (Фінляндія), де й помер. У 1982 році «Пенати» відбудовано й відкрито як «Музей-маєток І.Є. Рєпіна».