Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Образотворче мистецтво

Катерина Білокур за роботою. Фото: ukrkolo.com
Катерина Білокур за роботою. Фото: ukrkolo.com
Катерина Білокур
Катерина Білокур, "Букет квітів". Фото: 1sch.at.ua
Катерина Білокур, "Букет квітів". Фото: 1sch.at.ua
У меморіальному музеї-садибі Катерини Білокур. Фото: uk.wikipedia.org
У меморіальному музеї-садибі Катерини Білокур. Фото: uk.wikipedia.org
Меморіальний музей-садиба Катерини Білокур. Фото: uk.wikipedia.org
Меморіальний музей-садиба Катерини Білокур. Фото: uk.wikipedia.org
Катерина Білокур, "Колгоспне поле". Фото: storinka-m.kiev.ua
Катерина Білокур, "Колгоспне поле". Фото: storinka-m.kiev.ua

Білокур Катерина (1900 - 1961)

"Майстер сновидінь, ілюзій та мрій", "народжена для квітів" "химерна художниця", чиї картини – "нове язичництво", "фантастична реальність або реальна фантастика"… Всі ці захоплені відгуки фахівців – про творчість нашої співвітчизниці, унікального митця, художниці-самоуки Катерини Василівни Білокур.

Народилася вона 7 грудня 1900 року в селі Богданівка Яготинського району Київської області в родині селянина. Їй не довелося ходити до школи, вона самотужки навчилася читати по букварю, – і на цьому її "освіта початкова, середня і вища" закінчилася.

Попри бажання батьків бачити її простою селянкою, яка б займалася хатньою роботою, в неї з’явилося нестерпне бажання стати художницею. Почала малювати вуглиною на тканині, потім набула певного досвіду малювання декорацій для сільського театру.

Пізніше Білокур спробувала здобути професійну освіту. Але її намагання вступити до Миргородського технікуму художньої кераміки виявилося нездійсненним. Через відсутність свідоцтва про закінчення хоча б семирічки її не тільки не приймають, але й відмовляються ознайомитися з її роботами. Проте Катерина вперто продовжує відкривати таємниці живопису самотужки. Вона навчилася малювати олійними фарбами, виготовляти саморобні пензлі, ґрунтувати полотно для своїх творів.

Велику роль у відкритті її як талановитого митця відіграла Оксана Петрусенко. Білокур, почувши з репродуктора пісню "Чи я в лузі не калина була" у виконанні співачки, написала їй лист-сповідь душі. Петрусенко схвилювала доля молодої художниці, і завдяки турботам знаменитості, про Білокур дізналися в Полтавському будинку народної творчості, зацікавилися творчістю оригінальної особистості.

1940 року тут відкрилася персональна виставка художниці-самоучки з Богданівки. Експозиція, що складалася лише з 11 картин, мала надзвичайний успіх. Катерина дістає нагороду – поїздку до Москви, де відвідує Третьяковську галерею, Пушкінський музей. Відтепер долею Білокур опікувалися знані люди – Павло Тичина, Олесь Гончар, Микола Бажан та інші.

Художниця постійно жила в Богданівці і хворими ногами рідко переступала її межі.

"Квітковим іконописом" назвала жанр, в якому працювала Білокур, мистецтвознавець Ірина Конєва, зауваживши, що "на багатьох полотнах квіти випромінюють світло, вони оточені ореолом". Вона звернула увагу і на спосіб малювання – від часткового до загального. Так само успішно працювала художниця і в інших жанрах. Споглядаючи її натюрморти, зокрема "Сніданок", можна відчути запашний аромат окрайця житньої хлібини, солодкий смак стиглих грон винограду, дозрілих яблук, крихкість червоного кавуна, м’якість помідорів.

Пабло Пікассо, побачивши у 1954 році на міжнародній виставці в Парижі її картини "Цар колос", "Берізка", "Колгоспне поле", назвав Катерину Василівну геніальною.

Білокур досягла блискучих успіхів не тільки у живописі, а й у прозі, епістолярії, про що свідчать її листи до різних адресатів.

Член Спілки художників, народний художник, заслужений діяч мистецтв України, орденоносець Катерина Білокур померла 10 червня 1961 року в яготинській районній лікарні.

У Богданівці, в будинку, де вона жила, тепер музей-садиба Катерини Білокур. Художниця зображена в скульптурній композиції із трояндою в руках. У Яготині, в історико-краєзнавчому музеї, облаштовано куточок Катерини Білокур, в якому експонуються її фотографії, нагороди, різні документи. Її твори виставлені в Національному художньому музеї України, вони незмінно викликають захоплення вітчизняних і зарубіжних спеціалістів, численних відвідувачів.

1989 року в Україні було засновано премію імені Катерини Білокур, яка вручається за визначні твори народного мистецтва.