Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Постаті Образотворче мистецтво

Архипенко Олександр Порфирович (1887 - 1964)
Архипенко Олександр Порфирович (1887 - 1964)

Архипенко Олександр Порфирович (1887 - 1964)

Місце народження - Київ.

Олександр Архипенко народився в родині професора механіки. У 1902–1905 роках навчався в Київському художньому училищі, 1906 році — у Московському училищі живопису, 1908 році — у Паризькій мистецькій школі. В Парижі Архипенко оселився в колонії художників «Вулик», де познайомився з А.Модільяні, А.Годьє-Бжеско та іншими.
Роботи Архіпенка визначаються динамізмом, лаконічністю композиції й форми; він запровадив у скульптуру поліхромію, увігнутість і отвір, як виражальні елементи скульптури, синтетичні об'ємні рухомі конструкції. Одним з перших Архипенко використовувати експресивні можливості «нульової», наскрізної форми – такою є пустота між піднятою рукою в скульптурі «Жінка, що вкладає волосся», 1915 року.
Після виставкового туру містами Європи Олександр Архипенко 1923 року оселився у США, де в Нью-Йорку 1924 року відкрив власну мистецьку школу, викладав в університеті і художніх школах.
Більшості композицій Архипенка властива манера кубізму, конструктивізму та абстракціонізму. Його творчість мала великий вплив на розвиток модерністського мистецтва в Західній Європі та Америці. Ряд творів, зокрема «Танок», серії жіночих портретів, портрети Володимира Святителя, Т. Шевченка, І. Франка, виконано в реалістичній манері.
У 1927 році Архипенко розробив та запатентував механізм, який створював ілюзію руху намальованих об’єктів з наперед заданою швидкістю та ритмом.
Олександр Архипенко помер у Нью-Йорці 25 лютого 1964 року.