Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Географія Природа

Фото: 100travels.com.ua
Фото: 100travels.com.ua
Деякі стіни у соляних шахтах вкриті церковних розписом
Деякі стіни у соляних шахтах вкриті церковних розписом
Вирублена з солі точна копія пальми "Мерцалова" - символа Донбасу
Вирублена з солі точна копія пальми "Мерцалова" - символа Донбасу
Спелеосанаторій у шахті Соледара
Спелеосанаторій у шахті Соледара

Соляні шахти Соледара

Місто Соледар розташоване у ста кілометрах від Донецька і відомо насамперед соляною шахтою. Вона занесена у перелік світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Спустошені виробки шахти перетворені на дивовижні храми зі скульптурами, картинами, каплицями і гротами з соляних глиб.

Історія

Перше поселення виникло тут у сімнадцятому столітті. Це було селище Брянцеве, в якому селилися козаки Ізюмського полку. Про поклади солі, на яких зводилися будинки, було невідомо до 1877 року. Тоді пробурили першу свердловину, глибина якої складала 292 метри. За назвою селища їй дали назви Брянцівська. Завдяки цій свердловині геологи і з’ясували, що Соледар знаходиться на дні давнього моря, а найбільша товщина соляного шару тут складає 39,5 метрів.

Під час робіт, що проводилися роками, чисельні покоління шахтарів прикрасили стіни соляних шахт різноманітними барельєфами. Деякі з них були створені вже після закриття виробок, професійними скульпторами. Червонувата підсвітка довгих тунелів змінюється блакитним світлом залів, а на стінах, змінюючи одне одного, застигли казкові гноми і незвичайні квіти. Тут можна побачити герб міста Бахтума, так у ХVІ столітті називався Артемівськ.

У грудні 2003 року тут було встановлено світовий рекорд повітроплавання під землею, який занесено до Книги рекордів Гінесса.

Деякі стіни у соляних шахтах вкриті церковним розписом. Тут під землею функціонує справжня церква. Спускаючись у дальні виробки, шахтарі не були впевнені, що повернуться, і тому молилися про успішне повернення до рідних і близьких. Потім тут виникла церква, яка існувала, доки не виробки не привласнили більшовики. Радянська влада влаштувала на місці церкви стайні. Служби відновилися лише після того, як Україна стала незалежною.

Сьогодні обряди у підземній соляній церкві проводить настоятель Свято-Преображенського храму. У старому храмі шахтарів можна навіть обвінчатися.

Окрім церкви, тут знаходиться місцевий музей. У ньому зібрані експонати, які відображають довгу історію соляних шахт. Ще одна пам'ятка – вирублена з солі точна копія пальми "Мерцалова" - символа Донбасу. Вона стоїть у ніші, вибитої у соляній стіні.

Окрім дивовижної краси, стара шахта має ще лікувальні властивості. Як довели вчені, морська сіль дуже близька до людської крові, за складом мінералів, що у собі містить. Нею лікують чимало хвороб, у тому числі, бронхіальну астму, пневмонію, різні хвороби шкіри, щитовидної залози. Навіть короткочасне перебування у соляних печерах, має омолоджувальний ефект.

Сьогодні у старій шахті функціонує спелеосанаторій. Тут, за постійної природної температури +14-16 градусів і вологості 60%, лікуються люди, яким вже не допомагають інші методи. Перебування у спелеосанаторії особливо корисно для дітей.

Окрім цілющих властивостей, соляні печери мають ще одну особливість – тут унікальна акустика. Вже двічі, у 2004 і 2006 роках, тут проводилися концерти симфонічної музики.