Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Географія Природа

Фото: poiradar.ru
Фото: poiradar.ru
Виносховище князя Голіцина у гроті
Виносховище князя Голіцина у гроті
Вид з Голіцинської тропи на Новий Світ, Зелену бухту і гору Сокіл
Вид з Голіцинської тропи на Новий Світ, Зелену бухту і гору Сокіл

Голіцинська тропа

Голіцинська тропа – одна з головних пам'яток Нового світу. Її довжина 5740 м.

Тропа починається на південному заході берега Зеленої бухти і проходить повз дивовижні природні гроти. Огинаючи мис, вона приводить до одного з див Нового Світу – гігантського природного гроту, що вибитий морськими хвилями у скелях. Висота "стелі" гроту досягає 25-30 метрів! У глибині гроту можна побачити естраду для музикантів, а за нею – пролом у стіні, який прямує до одного з відділень "бібліотеки" вин князя Л. Голіцина. Тут у підлозі вирито невеликий колодязь, де постійно збирається чиста джерельна вода.

У морі, під зводами гроту можна побачити величезну глибу, що колись впала зі "стелі" – камінь "Черепаха". Під ним – крізний підводний тунель. З прохолодної раковини гроту тропа відводить на захід, під південні обриви Хоба-Каї, у світ похмурих тіснин і циклопічних драбин, що вибиті у скелі, можливо, ще стародавніми мешканцями узбережжя – таврами… В обривах можна побачити скам'янілі залишки коралів, морських їжаків, водоростей – мешканців теплого юрського океану.
Спуск приводить до пляжу Синьої бухти, яку на заході замикає вузький, витягнутий далеко у море мис Капчик. У середній частині мису його наскрізь пронизує галерея Крізного гроту – природна печера довжиною 77 м, закладена по тектонічному розлому.

Тропа підіймається на вододіл мису Капчик і, нарешті, тут відкривається дивовижна панорама Блакитної бухти (Делік-Лиман, "Дірява бухта"), над якою величними руїнами підіймаються скелі масиву Караул-Оба. Облаштована тропа закінчується біля західного входу у Крізний грот.

Якщо піднятися крутою лісовою стежкою до вершини гори Караул-Оба, аби на власні очі побачити дивовижні урочища: похмурий отвір "Пекла", з якого виходить струмінь льодяного повітря, привітливі майданчики "Раю" ("Парадизу") з мальовничими гаями і луками серед скель Зуб, Слон, Диванна, Падаюча. Далеко внизу з моря підіймаються "Ворота Парадиза" – кам'яна арка з двох схилившихся назустріч одна одній глиб. З вододілу Караул-Оби, потіснившись між двома скелями – "Сциллою" і "Харибдою", можна стежкою спуститися на захід, до пляжу Кутлакської бухти.

Рухаючись тропою можна відвідати Анастасійське джерело. Від місцевих мешканців можна почути легенду, за якою джерело отримало назву на честь імені коханки Голіцина. Насправді назва набагато старіша: у середні століття поряд знаходився монастир св. Анастасії. У наш час від нього нічого не залишилося.

Спорудження тропи, як її задумав Л.С. Голіцин, мало серйозні технічні труднощі: її окремі ділянки треба було прокладати на майже прямовисних скелях, складених з твердих гірських порід. Турецькі робітники, що будували тропу, на прямовисних ділянках прорубали її, знаходячись у підвішених на канатах "люльках".