Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Географія Природа

Фото: eu.ukraine-guide.net
Фото: eu.ukraine-guide.net
Скелі Франка - прикраса заповідника Медобори
Скелі Франка - прикраса заповідника Медобори
Назву "Медобори" заповідник отримав, завдяки медоносним рослинам, які здавна тут росли.
Назву "Медобори" заповідник отримав, завдяки медоносним рослинам, які здавна тут росли.
У Медоборах є карстові озера, які не замерзають навіть у найсильніші морози і світяться у ночі.
У Медоборах є карстові озера, які не замерзають навіть у найсильніші морози і світяться у ночі.
Сучасні Медобори – це справжня скарбниця лікувальних факторів.
Сучасні Медобори – це справжня скарбниця лікувальних факторів.

Медобори, заповідник

Медобори - природний заповідник, розташований на сході Тернопольської області України на території Гусятинського і Підволочиського районів. Площа заповіднику - 10 521 га, у тому числі 1000 га – це площа філіалу "Кременецькі Гори", який розташований у Кременецькому районі на півночі Тернопільської області. У Х-ХІІІ століттях на території заповідника був збручський культовий центр, один з останніх осередків язичества у Київській Русі. Заповідник відомий не лише цікавою природою, а й чисельними історико-культурними об'єктами на своїй території. 

Свою назву заповідник отримав завдяки медоносним рослинам, які здавна тут росли. Чимало скупчень саме цих представників флори залишилися на території заповідника і досі.

Заповідник розташований на території унікального геологічного утворення – Товтр (Толтр), який являє собою залишки давнього бар'єрного рифу, що сформувався приблизно 25 мільйонів років тому вздовж берегової частини Сарматського моря. Пагорби досить великі за розмірами, найвищий серед них – гора Бохіт, 414 м над рівнем моря.

На території заповідника тече річка Збруч. Її назва перекладається дослівно, як "болото". Через це всі болота, які пов'язані з річкою, місцеві мешканці називають "збручами". За іншою версією, річка отримала назву від слов'ян. Спочатку вона мала назву "Боруч". Люди йшли "За Боруч", а з часом назва змінилася на Збруч. На річці утворений штучний водоспад, який називають "подільською Меккою". Також тут є карстові озера, які не замерзають навіть у найсильніші морози і світяться у ночі.

На правому березі річки Збруч знаходиться джерело "Гліцеринова вода", а напроти нього – джерело "Збручанської Нафтусі". "Гліцеринова вода" має цілющі властивості: якщо нею вмитися, шкіра стає молодшою. Через це у народі його називають джерело краси донни Бейжі.

Джерело "Збручанська Нафтуся" має жовчогінні, сечогінні, протизапальні, дезінфекційні властивості. Окрім цього, хворі їдуть сюди, аби відновити склад крові. Ця вода багата на йод, мідь, бром, марганець і фтор.

Флора заповідника різноманітна, але переважають буки і граби, також зустрічаються ясень, явір, клен, липа, черешня, в'яз, береза, сосна та осика. За оцінками вчених у Медоборах знаходиться найбільш східний в Європі буковий гай. З рослин, які ростуть на території заповідника 29 видів занесені до Червоної книги України.

Фауна заповідника також досить багата. Зустрічаються олень, косуля, дикий кабан, лисиця, куниця, борсук, лось.

Тут знаходиться також печера "Перлинна", яка отримала таку назву через кальцитові кульки, що схожі на перли, на її стінах. Печеру було відкрито восени 1969 року. Тривалість горизонтальних ходів – біля 300 м, максимальна глибина – 40м. температура повітря – біля 9 градусів за Цельсієм. З особливостей печери – наявність сталактитів і сталагмітів, печерних перлин.

Для туристів співробітники заповіднику передбачили три маршрути. Два з них – на гори Гостра і Бохіт – науково-пізнавальні, третя – на гору "Пуща відлюдника" – для широкого кола туристів. У рік цими маршрутами проходять біля 4000 відвідувачів.

До пам'яток заповідника належить геологічне відшарування Товтрової гряди у Сліпому яру, карстові печери, мінеральні джерела, язичеські городища біля гір Звенигород, Говда, Бохіт. На околиці села Вікна знаходяться унікальні озерця у вигляді лійок, що не замерзають навіть узимку.

Сучасні Медобори – це справжня скарбниця лікувальних факторів. Подільські Товтри добре впливають на формування клімату. Розташування краю, наявність лісів створюють сприятливі для людини мікрокліматичні умови. Природа наділила цей край також унікальними підземними скарбами – цілющими водами.

Пуща відлюдника

За легендою, біля 200-300 років тому поблизу великої скелі посеред лісу мешкав відлюдник. Говорять, він був знатного роду, однак у знак протесту проти несправедливості  він відрікся від світу. Протягом багатьох років він мешкав у лісі, зробив у скелі келію, де молився. За легендою відлюдника вбили і поховали поряд із печерою у кам'яній ніші. На початку 1990-их пам'ятне місце було відбудоване, і в наш час на Трійцю сюди проходять люди з села Крутилове.