Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Географія Природа

Балаклава

Балаклава - містечко на південному сході земель Севастополя, назва якого по-турецьки означає "риб'яче гніздо" (Балик-лав). Розташований на березі зігнутої мальовничої бухти, що нагадує фіорд. Довжина Балаклавської бухти всього 1,5 кілометра, а найбільша ширина - 425 метрів, але бухта, вхід до якої практично не помітний з боку моря, є, мабуть, найкрасивішою в Криму. На думку деяких вчених, бухта відповідає опису порту Лістрігонів, куди нібито потрапив під час своїх мандрівок давньогрецький герой Одіссей.

Найкрасивішим місцем у Балаклаві, безумовно, є набережна Назукіна. Звідси відкривається приголомшливий за красою вид на навколишні скелі і руїни фортеці Чембало. Окрасою набережної є особняки споруди XIX століття. Особливе задоволення доставляють прогулянки по вузьких вуличках Балаклавським, де ще як і раніше панує душа Середньовіччя.

Балаклава - це й унікальні пам'ятники природи миси Айя і Фіолент, і романтичні руїни генуезької фортеці Чембало (у 2002 р. тут стали влаштовувати рицарські турніри, відкрився невеликий музей), і таємничі стародавні храми, овіяні поетичними легендами. Не менше легенд ходить про неміряні скарби англійського фрегата "Чорний принц", затонулого під час Кримської війни, в 1854 р. Тоді ж у Балаклавській битві загинули нащадки самого аристократичного роду Великобританії. Можна потрапити на спеціальну військово-археологічну екскурсію і за допомогою металошукача виявити формені гудзики або цінні ордени.

Південніше Балаклави виступає в море скелястий мис Айя (Свята гора - грец.), Що обмежує із заходу Південний берег Криму, з його особливими, близькими до Середземномор'я, рисами природи. Тут раптово починаються інший клімат, інші рослини.

Скелі мису Айя круто обриваються до моря, місцями утворюючи грандіозні обвали - неприступні кам'яні хаоси. У воді скелі обжиті численними водоростями і молюсками-фільтрувальнками, так що вода незвичайно чиста і прозора.

Гірські схили вкриті унікальними субсередземноморським сосново-ялівцево-суничниковим рідколіссям. Місцеперебування реліктової сосни піцундської (Станкевича) - найбільше в Криму. Окремі дерева у віці більше 200 років досягають десяти метрів висоти при діаметрі більше півметра. У заказнику охороняються і популяції вічнозелених реліктів: суничника дрібноплідного і ялівцю високого; зустрічаються старожили більш ніж 250-річного віку. Всього ж в заказнику - близько 500 видів рослин, 28 з них занесені в «Червоні книги». Картину чарівної природи доповнюють тут рідкісні види тварин: орлан-білохвіст, підковоніс, леопардовий полоз та інші.

Урочища Батіліман і Ласпі на землях Севастополя - вже повноцінне Південнобережжя. Ці місця називають кримською Африкою за сухість клімату, жару й захищеність від вітрів. Скельні хаоси у воді виглядають досить небезпечними, але штормить тут дуже рідко, а вода між скель найчистіша і наповнена життям: серед мальовничих водоростей ховаються мідії, снують краби й рибка. На схили гір видираються вічнозелені дерева, вік багатьох з яких наближається до тисячолітнього. Аромат деревовидного ялівцю та вібрації цикад заповнюють цей загублений світ, відгороджений від цивілізації прямовисними скелями майже кілометрової висоти.

Балаклава здавна славилася традиціями рибальства. При бажанні тут можна посидіти з вудкою на набережній або вийти на яхті у відкрите море. На катері або яхті від міської набережної можна дістатися до Срібного або Золотого пляжу. Вони добре видно з Балаклавської скелі і розташовуються між Балаклавою і мисом Айя. Любителі піших прогулянок можуть дістатися до цих пляжів по мальовничій звивистій стежці.