Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Культура Архітектура

Археологічні розкопки грецького міста Тира, Аккерманська фортеця
Археологічні розкопки грецького міста Тира, Аккерманська фортеця
Вежа О.Пушкіна з видом на Дністровський лиман, Аккерманська фортеця.
Вежа О.Пушкіна з видом на Дністровський лиман, Аккерманська фортеця.
Дівоча вежа Аккерманської фортеці, у якій, за легендою, замурована жорстока дочка Тамара молдовського князя Олександра Доброго.
Дівоча вежа Аккерманської фортеці, у якій, за легендою, замурована жорстока дочка Тамара молдовського князя Олександра Доброго.
Цитадель Аккерманської фортеці, Білгород-Дністровськ
Цитадель Аккерманської фортеці, Білгород-Дністровськ

Аккерманська фортеця

Аккерманська фортеця (Білгород-Дністровська фортеця) - історико-архітектурний пам'ятник XIII-XV ст. Знаходиться фортеця в м. Білгород-Дністровський Одеської області.

Колись, на місці фортеці, тут існувало грецьке місто Тіра. Спочатку фортецю будували генуезці, потім місцеві народи, а ще пізніше - Молдавське князівство, яке і завершило будівництво.

Аккерманська фортеця налічувала 4 двори площею 9 га. З трьох сторін фортеця була оточена глибоким та широким ровом. Колись тут було 34 башти, але до наших днів збереглось лише 24. За всю історію свого існування фортеця неодноразово була в облозі та страждала від нападів татарських, турецьких, козацьких та російських військ.

На початку ХІХ ст. фортеця переходить у власність Росії, а вже всередині ХІХ ст. вона втрачає своє стратегічне значення.

Архітектура

Укріплення, що формувалося протягом XIV-XV ст., належить до баштово-стінового типу. Воно складається з чотирьох частин: цитаделі або генуезького замку, північного (гарнізонного), південного і портового дворів. Найбільш давньою є цитадель, споруджена в другій половині XIII - першій половині XIV ст., імовірно, генуезцями. У плані це чотирикутник з чотирма наріжними круглими баштами. У південній оборонній стіні цитаделі влаштовано в'їзну браму, а на замковому подвір'ї розташовувалися пристінні житлові корпуси та каплиця. Могутні оборонні мури завтовшки 3-5 м і заввишки близько 15 м завершувалися зубцями-мерлонами. Відкритими бойовими галереями вони поєднувалися з п'ятиярусними наріжними баштами, увінчаними зубцями-мерлонами та конусоподібними дахами. У вежах збереглися щілиноподібні бійниці. Кожна вежа мала підвальні приміщення, де зберігалися боєприпаси, а верхні яруси використовувалися за певним функціональним призначенням. Так, у південно-західній розміщувалася в'язниця, у північно-західній - скарбниця, а південно-східна була комендантською. Саме в ній в 1789 році комендант турецького гарнізону передав ключі від фортеці М.Кутузову.

Легенди

Серед 24 башт, що збереглись, є дві башти, з якими пов'язані легенди: башта Пушкіна та Дівоча башта.

Згідно переказів, царський уряд відправив Пушкіна у вигнання в Кишинів, за те, що він писав вірші, які породжували революційний протест. В Кишиневі поет прожив три роки. Одного разу, підполковник І.Ліпранді, їхавши до фортеці у справах, взяв з собою поета. Протягом трьох денного перебування у фортеці поет написав послання «К Овидию», бо саме ця місцевість нагадувала йому про вигнанця Овідія, який, за ще однією легендою, був засланий саме в місто Тіра.

Щодо Дівочої вежі, то існує легенда, що молдовський господар Олександр Добрий мав дочку на ім'я Тамара, яка була дуже красивою. Так як Олександр практично постійно ходив в походи, Тамара, користуючись цим, вела розбійницький спосіб життя. Одного разу вона попросила батька виділити гроші на будівництво монастиря. Олександр дав дочці гроші та скликав місцевих жителів для будівництва святині, а сам поїхав у похід. Замість того, щоб збудувати монастир, Тамара побудувала могутню фортецю і оголосила себе незалежною царицею. Поселившись у фортеці, розбійники здійснювали напади на міста і села. Коли Олександр Добрий повернувся з походу і побачив замість монастиря фортецю та дізнався про дії своєї дочки, він прокляв її. В результаті прокляття Тамара заснула. Олександр наказав замурувати її живцем в стінах, і з того часу вежа носить ім'я "Дівоча".