Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Культура Архітектура

Луцький замок - унікальна пам'ятка оборонної архітектури України XIII-XVI ст.
Луцький замок - унікальна пам'ятка оборонної архітектури України XIII-XVI ст.
Владича вежа Луцького замку (замку Любарта)
Владича вежа Луцького замку (замку Любарта)

Луцький замок

Луцький замок або замок Любарта - верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків. 

Луцький замок закладений князем Галицько-Волинської Русі Любартом на основі дерев'яного дитинця, який існував ще із Х ст. Він витримував тривалі і важкі облоги. У 1150 році полки Юрія Долгорукого оточили Лучеськ (тодішня назва Луцька) на 6 тижнів, але таки не змогли його взяти. У 1175-1180 роках посеред дитинця будується мурована церква Івана Богослова. В цей час дитинець формувався як князівський двір - головна резиденція князя. Тут проживала князівська сім'я, різні урядовці. У 1259 році місто не витримало облоги хана Куремси. І вже через два роки князь Василько Романович на вимогу ханського воєводи Бурундая розібрав укріплення Луцька. Деякий час укріплень не було взагалі, та з послабленням залежності Волині від Золотої Орди на початку XIV ст. дерев'яні укріплення відновилися в повному обсязі.

В середині XIV ст. Любарт укріплює захисні споруди, будує мурований замок, а також дамбу і підйомний міст над ровом перед вежею. У 1340-1385 роках замок, разом з примикаючим Окольним замком, служив столичною резиденцією князю. По смерті наступника Любарта, Вітовта, польський король спробував оволодіти луцькою твердинею, а через неї і всією Волинню. Проте страж Волині витримав понад місячну облогу.

Зміщений із великокнязівського столу в Литві, Свидригайло як альтернативу обрав Луцький замок, він же і закінчив остаточне зведення споруди. Впродовж багатьох століть тут діяв крайовий уряд і соборний крилос Луцько-Острозької єпископії, збиралися сейми і станові суди волинської шляхти. Знаменита замкова канцелярія створила і зберегла для України півтора мільйони документів з її історії. Через цю школу адміністративного управління пройшла плеяда визначних громадських і державних діячів, серед яких був і гетьман України Іван Виговський

Замок неодноразово підлягали нападу. Так, у 1431 році під час Луцької війни він витримали облогу військ політичних противників великого литовського князя Свидригайла. У 1595 році замок був узятий військовими загонами Северина Наливайка.

На території замків знаходилися обидві кафедри - латинська Святої Трійці та православна Івана Богослова. У них проходили, окрім того, зібрання та сеймики волинської шляхти обох віросповідань. У замку діяли різного роду суди, які займалися питаннями міського та воєводського масштабу. В окремий період в замку діяв особливий суд - Луцький Трибунал, якому підлягали кілька воєводств.

У XVIII ст. замок почав утрачати свої функції, що було пов'язано із суспільними трансформаціями суспільства Речі Посполитої. Окольний замок припинив своє існування, а в ХІХ ст., коли Волинь була анексована до Російської імперії, і Верхній замок припинив існування. Залишилися руїни, які тільки на зламі ХІХ-ХХ ст. почали оберігати законом. Упродовж ХХ століття Верхній замок і залишки Окольника були реставровані і на сьогодні відкриті для відвідування. А на початку ХХІ століття був відновлений і невеликий шматочок Окольного замку.

Замок Любарта в Луцьку належить до нерегулярних баштово-стінового типу. Його планувальна конфігурація, наближена до трикутника з випуклими сторонами, визначається характером невисокого пагорба між річками Стир та Глушець.

До складу оборонного комплексу входять В'їзна, Стирова та Владича вежі, оборонні мури, шляхетський та єпископський будинки. Муровані з цегли з забутованим вапняком, оборонні мури та башти в первісному вигляді були триярусними і завершувалися зубцями-мерлонами з вузькими щілиноподібними бійницями для стрільби з луків. Із появою вогнепальної зброї в XV-XVI ст. оборонні споруди зазнали модернізації. Проміжки між зубцями закладено, вежі та мури підсилено та надбудовано. Стирова вежа використовувалась замковою канцелярією і архівом, тож завдяки їй збережено півтора мільйони документів в так званих гродських книгах. Підвальний поверх вежі служив в’язницею для засуджених до страти. В ній провів останні дні свого життя поет і громадський діяч XVIІ–початку XVIІІ ст. Данило Братковський.

Однією з найдавніших споруд замку є В'їзна або Надбрамна вежа, майже квадратна в плані; п'ятиярусна, загальною висотою близько 27 м. Її відділяв від міста глибокий рів та дерев'яний звідний міст. Декор вежі відображає характер перебудов і засвідчує архітектурно-стилістичні нашарування - від готичних до ренесансних.

Стирова вежа розташована над р.Стир (звідси й назва). Інколи її називають ще Свидригайловою, адже будівництво споруди  завершено за князя Свидригайла. Майже квадратна в плані, башта має чотири яруси й завершується фігурним аттиком. Її загальна висота сягає 23 м. Назва Владичої башти походить від єпископського двору, розташованого поряд. Як і попередні башти, вона квадратна в плані, надбудована. На замковому подвір'ї, утвореному оборонними мурами заввишки близько 12-13 м та баштами, містяться так званий шляхетський будинок (XVIII ст.) та будинок єпископа (початок XIX ст.).

Храм Іоанна Богослова в центрі замкового подвір'я у 1766 році розібрали. Вона існувала посередині замкового двору від давньоруських часів, в ній поховані луцькі князі та єпископи, серед них і будівничий замку Любарт. Зараз над розкритими археологами мурами древньої святині, яка 600 років була духовною столицею східної Волині, споруджено павільйон, в якому планується створення музею. 

Луцький замок - унікальна пам'ятка оборонної архітектури України XIII-XVI ст.