Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Культура Архітектура

Папська вежа Кам'янець-Подільської фортеці. Споруджена в 1505-1515 на третину данини Св.Петра. В цій вежі тричі був ув‘язнений Устим Кармелюк. Архітектура: 1-2 яруси в перерізі - квадрат, 3-4 - восьмигранник, 5 - циліндр.
Папська вежа Кам'янець-Подільської фортеці. Споруджена в 1505-1515 на третину данини Св.Петра. В цій вежі тричі був ув‘язнений Устим Кармелюк. Архітектура: 1-2 яруси в перерізі - квадрат, 3-4 - восьмигранник, 5 - циліндр.
Вежа Ковпак Кам'янець-Подільської фортеці (кінець XIV-початок XVI ст.), побудована у формі циліндра з конусним дахом. Під час турецько–польської війни (1672-1676) башта була значно зруйнована і до наших днів дійшла висотою лише 22 м.
Вежа Ковпак Кам'янець-Подільської фортеці (кінець XIV-початок XVI ст.), побудована у формі циліндра з конусним дахом. Під час турецько–польської війни (1672-1676) башта була значно зруйнована і до наших днів дійшла висотою лише 22 м.
Тенчинська вежа Кам'янець-Подільської фортеці. Назву вежі пов‘язують з перебуванням в Кам'янці краківського каштеляна Яна Тенчинського. Особливістю вежі є її розташування на три чверті поза межами Старого Замку і п‘ятий ярус.
Тенчинська вежа Кам'янець-Подільської фортеці. Назву вежі пов‘язують з перебуванням в Кам'янці краківського каштеляна Яна Тенчинського. Особливістю вежі є її розташування на три чверті поза межами Старого Замку і п‘ятий ярус.
Ляська (Біла) вежа Кам'янець-Подільської фортеці, отримала свою назву за зберігання єпископських цінностей. Цікавим є напис над дерев‘яними дверима на латині “Вірний друг більш рідкісний над фенікса”. Зараз висота її складає 22,5 м.
Ляська (Біла) вежа Кам'янець-Подільської фортеці, отримала свою назву за зберігання єпископських цінностей. Цікавим є напис над дерев‘яними дверима на латині “Вірний друг більш рідкісний над фенікса”. Зараз висота її складає 22,5 м.
Денна вежа Кам'янець-Подільської фортеці. Найстаріша вежа (XII–XVI ст.) являє собою в периметрі прямокутник з безліччю бійниць. Основною архітектурною особливістю цієї вежі є відсутність даху.
Денна вежа Кам'янець-Подільської фортеці. Найстаріша вежа (XII–XVI ст.) являє собою в периметрі прямокутник з безліччю бійниць. Основною архітектурною особливістю цієї вежі є відсутність даху.
Нова (Велика) вежа Кам'янець-Подільської фортеці. Вежа (1544) повністю знаходиться за межами фортеці і має з нею лише загальну стіну, що розширювало можливості маневрів у момент ведення бойових дій. В серпні 2011 році частково зруйнувалася.
Нова (Велика) вежа Кам'янець-Подільської фортеці. Вежа (1544) повністю знаходиться за межами фортеці і має з нею лише загальну стіну, що розширювало можливості маневрів у момент ведення бойових дій. В серпні 2011 році частково зруйнувалася.
Вид з Малої західної (Західної) вежі Кам'янець-Подільської фортеці. Зведена І.Претферсом. У тандемі з Великою вежею забезпечували надійний захист однією з найслабших стін замку.
Вид з Малої західної (Західної) вежі Кам'янець-Подільської фортеці. Зведена І.Претферсом. У тандемі з Великою вежею забезпечували надійний захист однією з найслабших стін замку.
Чорна вежа (Нова Східна) Кам'янець-Подільської фортеці, остання перешкода на ляху до замку. На стіні - напис "Боже, тобі єдиному хвала". В 1672 зруйнована вибухом. Особливістю вежі є колодязь глибиною 40 м з дерев‘яними колесами діаметром 4,5 м.
Чорна вежа (Нова Східна) Кам'янець-Подільської фортеці, остання перешкода на ляху до замку. На стіні - напис "Боже, тобі єдиному хвала". В 1672 зруйнована вибухом. Особливістю вежі є колодязь глибиною 40 м з дерев‘яними колесами діаметром 4,5 м.
Лянцкоронська вежа Кам'янець-Подільської фортеці. Циліндрична вежа (початок XVI ст.) первісно була надбрамною. На південному фасаді містить герб Яна Лянцкоронського, на чиї кошти була збудована.
Лянцкоронська вежа Кам'янець-Подільської фортеці. Циліндрична вежа (початок XVI ст.) первісно була надбрамною. На південному фасаді містить герб Яна Лянцкоронського, на чиї кошти була збудована.
Комендантська вежа Кам'янець-Подільської фортеці. Невелика сіра циліндрична вежа з конусним дахом (початок XV ст.), єдина вежа, вбудована в стіну. Виступала в якості оглядового майданчика для начальника гарнізону. Висота вежі над рівнем землі зараз 9 м.
Комендантська вежа Кам'янець-Подільської фортеці. Невелика сіра циліндрична вежа з конусним дахом (початок XV ст.), єдина вежа, вбудована в стіну. Виступала в якості оглядового майданчика для начальника гарнізону. Висота вежі над рівнем землі зараз 9 м.
Вежа Рожанка Кам'янець-Подільської фортеці (1505). Назва вежі походить від українського слова “наріжна” (зовнішня): три чверті площі вежі знаходяться за зовнішньою стіною замку. Від башти був проведений таємний тунель до Водної вежі.
Вежа Рожанка Кам'янець-Подільської фортеці (1505). Назва вежі походить від українського слова “наріжна” (зовнішня): три чверті площі вежі знаходяться за зовнішньою стіною замку. Від башти був проведений таємний тунель до Водної вежі.
Водна вежа Кам'янець-Подільської фортеці (початок XVIст.). Винесена за межі фортеці служила основним джерелом води при облозі, чому сприяло її розташування – у каньйоні на березі р.Смотрич. Від башти був проведений таємний тунель до башти Рожанка.
Водна вежа Кам'янець-Подільської фортеці (початок XVIст.). Винесена за межі фортеці служила основним джерелом води при облозі, чому сприяло її розташування – у каньйоні на березі р.Смотрич. Від башти був проведений таємний тунель до башти Рожанка.

Кам'янець-Подільська фортеця

Кам'янець-Подільська фортеця - фортеця в місті Кам'янець-Подільський (Хмельницька область). Одне з семи чудес України, є Національним історико-архітектурним заповідником, занесена до Списку пам‘ятників світової культури спадщини ЮНЕСКО.

Фортеця складається з двох частин: Старої фортеці (Старого замку), що захищала підхід до перешийку між півостровом, на якому розміщувалася найдавніша частина Кам'янця-Подільського - Старе місто, та «материком» і Нової фортеці (Нового замку), яка прикривала Стару фортецю з боку поля.

Існує проблема датування побудови фортеці - наразі не викликає заперечень існування фортеці в період Київської Русі, ідея про дако-римські першопочатки замку ще потребує вивчення.

На підставі археологічних даних відомо, що на території сучасної фортеці в IX–XII ст. існував дитинець із земляним валом і дерев‘яною стіною, що захищав давньослов‘янське поселення Галицько-Волинського князівства. Дерев‘яні укріплення були замінені на кам‘яні після пожежі на рубежі XII-XIII ст. А вже в 1240 році орди Батия, розбивши стіни, увірвалися в місто і знищили його жителів, більш ніж на сторіччя Кам‘янець перейшов під владу монголо-татар.

Після поразки татар при Синіх Водах у 1363 році від війська великого князя Литовського Ольгерда, фортеця була передана у володіння племінникам князя. За правління литовських князів (1363-1430) фортеця переживає своє відродження і починає набувати свій неповторний вигляд завдяки пожертвам як дрібних шляхтичів і купців, так і римських пап, які надсилали Кам‘янцю "милостиню святого Петра".

Внаслідок чвар між спадкоємцями після смерті Вітовта, на тривалий час Кам‘янець переходить у володіння Речі Посполитої (1434-1793), з невеликим тимчасовим проміжком входження до складу Османської імперії (1672-1699). У цей період фортеця набуває величезне стратегічне значення, стаючи центром польського воєводства і набуваючи статус королівського міста. У період польського панування замок набуває свого закінченого вигляду завдяки численним модернізаціям, головною з яких була перебудова замку в 1621 році під керівництвом інженера Теофіла Шомберга для пристосування його до артилерійської оборони.

Під час турецько-польської війни (1672-1676) 25 серпня 1672 року після нетривалої облоги турки прийняли почесну капітуляцію Кам‘янця. Через 27 років Туреччина змушена була повернути Кам‘янець Польщі згідно Карловицького мирного договору. З цього моменту фортеця втратила своє ключове релігійне значення для християнства, проте польська влада продовжувала підтримувати її в бойовій готовності, асигнуючи кошти на її реконструкцію.

У 1793 році Кам‘янець-Подільський офіційно було приєднано до Російської імперії, а в 1795 році він став центром Подільської губернії. Після закінчення російсько-турецької війни (1809-1812), коли кордони Росії значно розширилися на південь, Кам‘янець-Подільська фортеця втратила своє оборонне значення і виступала в якості виправного закладу.

Перша світова війна знову нагадала фортеці про її військове призначення - в Кам‘янці знаходився штаб Південно-Західного фронту Росії. Під час Громадянської війни (1917-1923) у Кам‘янці багаторазово змінювалася влада: українські націоналістичні, більшовицькі, німецько-австрійські війська змінювали один одного. На нетривалий термін (лютий 1919-листопад 1920) Кам‘янець-Подільський навіть став столицею України після того, як Директорія й уряд УНР капітулювали з Києва.

Завдяки неприступності, створеної спільним зусиллями людини і природи, за Кам‘янець-Подільської фортецею з середньовіччя закріпилася репутація "побудованої рукою Бога". Природа подарувала фортеці високі прямовисні береги і широке русло Смотрича (завширшки до 250 м), а людина спорудила високі стіни з амбразурами і обладнала їх потужними знаряддями (10 гармат і 1 тарасниця).

Центральна частина фортеці, Старий замок, складає замкнутий неправильний чотирикутник кріпосних стін площею 1,5 га з вежами по периметру.

З півдня (ліворуч від входу в замок) бастіон захищають: Папська вежа, вежа Ковпак, Тенчинська вежа, Ляська (Біла) вежа. З  заходу (прямо від входу в замок) за оборону фортеці відповідають: Денна вежа, Нова вежа, Західна вежа. З півночі (праворуч від входу в замок) підступи до фортеці захищають: Чорна (Нова Східна), Лянцкоронська, Комендантська, Рожанка, Водна вежі.

Корисні посилання

Кам'янець-Подільський історичний