Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Культура Архітектура

Фото: supersezon.ru
Фото: supersezon.ru
Люди зміцнили природий захист міста фортечними спорудами
Люди зміцнили природий захист міста фортечними спорудами
Кенаса у Чуфут-Кале
Кенаса у Чуфут-Кале
Мавзолей Джаніке-Ханим, доньки золотоординського хана
Мавзолей Джаніке-Ханим, доньки золотоординського хана

Чуфут-Кале, печерне місто

Чуфут-Кале – середньовічне місто-фортеця у Криму, розташоване на території Бахчисарайського району у 2,5 км на схід від Бахчисараю, на плато гірського відрогу, що підіймається над трьома глибокими долинами.

Природа зробила неприступними обриви і скелі цього міста, а людина зміцнила захист, зроблений природою, фортечними спорудами. Деякі дослідники вважають, що це візантійська фортеця, заснована у VI столітті, інші – у Х - XI ст.

У XIII ст. у фортеці мешкали алани – наймогутніші племена іранського походження. Вони займалися землеробством, скотарством і ремеслом, торгували з сусідніми і далекими країнами. Однак незабаром татарські війська Золотої Орди захопили фортецю і назвали її Кирк-Ор (Сорок укріплень). Перший кримський хан Хаджи-Гірей у XV столітті перетворив її на свою захищену резиденцію. Потім старе місто залишалося своєрідною цитаделлю Бахчисараю і місцем ув'язнення знатних полонених.

У XVII столітті татари залишили Кирк-Ор, де залишилися жити лише караїми – нащадки давніх тюркомовних хазар. До складу Хазарскього каганату у VII - Х ст. входила і частина Криму. У VIII столітті хазари прийняли іудейську релігію. Татари вважали караїмів євреями, тому місто стали називати Чуфут-Кале, що у перекладі з тюркської означає "іудейська фортеця". Після уходу татарів караїми мешкали тут ще більше 200 років. Місто постійно відчувало нестачу питної води. У районі монетного двору проходив кам'яний жолоб з керамічними трубами давнього водопроводу. Коли він вийшов з ладу, мешканці Чуфут-Кале були змушені брати воду з джерел, що знаходяться поза містом. Через брак води і ділянок землі, придатних для обробки, місто поступово пустіло. У 1852 р. останні караїми його покинули. 

Єдиними мешканцями Чуфут-Кале залишилися члени родини караїмського вченого А.С. Фірковича. Охорону пам'яток Чуфут-Кале, звеличування його в історії – у цьому вчений бачив задачу своєї діяльності. Він скуповував покинуті будинки, наймав сторожів, аби захищати їх від розкрадання.

Будинок Фірковичів зберігся і по сьогодні. Він просторий, вкритий черепицею, одна з будівель має камін. У дворі – господарські будівлі. Розташований поряд будинок був збудований караїмським товариством у 1896 р. для прийому царя і членів царської родини.

Зараз більша частина Чуфут-Кале знаходиться у руїнах. У західній, найдавнішій його частині збереглися чисельні вирублені у печерах господарські приміщення, руїни мечеті і мавзолей доньки золотоординського хана Тохтамиша Джаникє-ханим, збудований 1437 року. Також добре збереглися дві кенаси (караїмських храма) і одна житлова садиба. Кенаси зараз реставруються караїмською общиною, а у житловій садибі розташована експозиція, що розповідає про культуру караїмів. У східній частині міста був монетний двір, де чеканилися кримські монети. Він не зберігся до нашого часу.

У 1999-2000 роках біля південного схилу Чуфут-Кале археологами і спелеологами було відкрито і розчищено загадковий колодязь. Коли він був проритий, для чого призначався, поки що невідомо.

"Повітряне місто" – так назвав Чуфут-Кале один із сучасників О.С. Пушкіна. Здається, що будинки і стіни цього середньовічного міста, ніби орлині гнізда прикріпилися прямо на неприступній прямовисній скелі.

З 2001 року Чуфут-Кале став об лаштованим екскурсійним об'єктом, який ставить перед відвідувачами ще багато нових питань.