Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Культура Архітектура

Фото: 100travels.com.ua
Фото: 100travels.com.ua
Після початку розкопок Херсонесу дали другу назву "Руська Троя"
Після початку розкопок Херсонесу дали другу назву "Руська Троя"
За рішенням ЮНЕСКО Херсонес Таврійський занесено до ста найвидатніших пам'яток світової культури.
За рішенням ЮНЕСКО Херсонес Таврійський занесено до ста найвидатніших пам'яток світової культури.
Загалом музейні зібрання заповідника Херсонес нараховують понад 200 тис. експонатів.
Загалом музейні зібрання заповідника Херсонес нараховують понад 200 тис. експонатів.
Унікальна цілісність археологічних знахідок дає змогу створити на базі заповідника Національний археологічний парк.
Унікальна цілісність археологічних знахідок дає змогу створити на базі заповідника Національний археологічний парк.

Херсонес Таврійський

Херсонес Таврійський – унікальна історико-археологічна пам'ятка України, давньогрецьке місто-держава на південному заході Кримського півострова. Протягом двох тисяч років місто було помітним осередком античної і візантійської культури на кордоні з безкраїм варварським світом. У 1996 р. за рішенням ЮНЕСКО Херсонес Таврійський занесено до ста найвидатніших пам'яток світової культури.

Cлово "херсонес" перекладається з грецької як "півострів". Місто дійсно було розташоване на невеличкому півострові проміж двох бухт. Таври - войовниче плем'я, що заселяло сусідні гористі місцевості, - спричинили народження епітету "Таврійський", тобто, "розташований на території таврів". Це місто-держава мало довге життя - майже дві тисячі років - і його історія є частиною історії Древньої Греції, Древнього Риму та Візантії.

Херсонес виник наприкінці VI ст. до н.е. і проіснував до початку XV ст. н.е. Протягом двох тисячоліть, за часів розквіту стародавньої Греції, Риму та Візантії, Херсонес був значним центром культури на Кримському півострові. Херсонес відіграв також особливу роль у взаємовідносинах між Візантією та Київською Руссю, а також був провідним центром розповсюдження християнства на східнослов'янських землях.

Місто було огороджене могутніми оборонними стінами і розплановане за схемою, поширеною тоді в грецькому та римському світі. До наших днів збереглося багато давніх споруд. Серед них елліністичний театр, римська цитадель, середньовічні християнські храми, житлові квартали, вулиці, гончарні майстерні, рибозасолованне обладнання, колодязі та ін.

Околиці міста були заселені різноманітними племенами, мирними та ворожими, а в середні віки, коли Херсонес набуває статусу християнської столиці півострова, навколо нього з'являється безліч монастирів та скитів, а також знамениті печерні міста. В кінці XIV століття навала кочівників поклала кінець існуванню міста, а його руїни поховала земля.

Лише в 1827 році на цьому місці розпочалися розкопки, які майже відразу принесли Херсонесу ще одну назву - "Руська Троя". Територія досліджується археологами уже 170 років. За цей час відкрито більше третини міста. Серед археологічних знахідок є унікальні предмети - присяга громадян Херсонеса, декрети, фрески, мозаїки, шиферні ікони християнських храмів, написи-присвяти, численні побутові предмети. Загалом музейні зібрання заповідника нараховують понад 200 тис. експонатів.

Знахідок було так багато, що досить швидко з них склалася вельми цікава експозиція - так виник археологічний музей. В 2002 році йому виповнилось 110 років. Масштаб досліджень та велика кількість археологічних пам'яток, що потребують збереження, спричинили до створення державного заповідника, якому в 1994 році Указом Президента України був наданий статус національного закладу культури.

Комплекс пам'яток, що входить до складу заповідника "Херсонес Таврійський", має не тільки національне значення, а і міжнародне. До його складу входять:

  • 5 археологічних комплексів - городище Херсонеса Таврійського, некрополь Херсонеса в Карантинній, фортеця Чембало, фортеця Каламіта, античні земельні наділи та садиби;
  • 11 пам'яток архітектури на території городища та фортеці Каламіта.

В останні роки значно підвищився інтерес до Херсонесу зі сторони спеціалістів зарубіжних країн. Унікальна цілісність археологічних знахідок дає змогу створити на базі заповідника Національний археологічний парк.

Цікаві факти

  • У Херсонесі були у засланні політичні супротивники константинопольських володарів: колишній імператор Юстиніан ІІ, його суперник Вардан Філіппік, папа римський Мартін, брати Лева Льва IV Хазаріна, самозванний син Романа IV.
  • Херсонес відвідала грецька королева Ольга, герцог Спартський Костянтин, принц грецький Георгій, російський імператор Олександр ІІІ, а також останній російський імператор Микола ІІ з родиною.
  • Колокол Херсонеса було знято в епізоді фільму "Пригоди Буратіно".

Корисні посилання

Офіційний сайт Херсонеса Таврійського