Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Культура Архітектура

Фото: allkrim.ru
Фото: allkrim.ru
"Маленький Версаль" - друга назва Масандрівсього палацу.
"Маленький Версаль" - друга назва Масандрівсього палацу.
В остаточному варіанті палац набув характерних рис архітектури раннього бароко – стилю Людовика XIII.
В остаточному варіанті палац набув характерних рис архітектури раннього бароко – стилю Людовика XIII.
Кімнати у палаці невеликі, затишні, з низькими стелями і камінами з кримського вапняка.
Кімнати у палаці невеликі, затишні, з низькими стелями і камінами з кримського вапняка.

Масандровський палац

Масандровський палац (Палац Олександра ІІІ) розташований у Верхній Масандрі і представляє собою будівлю у стилі французьких замків часів Людовика ХVI. Його відрізняє незвичайна для Криму архітектура, зовнішня обробка фасадів метлахскою і керамічною плиткою, а також майолікові кахлі, вітражі, живопис на склі і випалювання по дереву з підфарбовуванням – всередині будівлі. Попри те, що палац будувався для царської родини, у ньому немає апартаментів для прийомів, парадних залів – він призначений виключно для відпочинку і поділений на чоловічу і жіночу частини. Кімнати у Масандрівському палаці невеликі, затишні, з низькими стелями і камінами з кримського вапняка. Палац побудований в одному з найбільш мальовничих куточків Південного берега Криму і, оточений лісом, дуже гармоніює  зі схилами гірської гряди.

Історія палацу

З 1783 року Масандра належала доньці польського дворянина Льва Потоцького, яка почала зводити тут замок з парком. Пізніше маєток став власністю генерал-губернатора Новоросії С.М. Воронцова. У 1870 році він замовив проект палацу архітектору М.О. Бушару, який закінчив його до 1880 року, взявши за основу форми французьких замків епохи пізнього Відродження. Будівництво йшло швидко й успішно, але коли залишилося лише накрити будівлю дахом, помер М.О. Бушар, а незабаром і С.М. Воронцов. Замок залишився без нагляду і почав поступово руйнуватися.

У 1892 році землі і недобудований палац були придбані імператорською родиною Олександра ІІІ. За новим проектом архітектора М.Є. Месхамера до композиції палацу біло внесено більше елементів декоративності, оскільки палац призначався лише для відпочинку. Затишні кімнатки мініатюрні, з низькими стелями, прикрашені камінами, виконаними з кримського мармурового вапняка.

В остаточному варіанті палац набув характерних рис архітектури раннього бароко – стилю Людовика XIII. Його навіть називали "маленьким Версалем". Будівля має три поверхи, прикрашена великою кількістю декоративних дрібниць, має пірамідальний дах. Легкість і витонченість палацу надають склоподібні завершення "фортечних" башт і високі камінні труби.

Будівництво палацу було завершено у 1902 році, але й Олександру ІІІ пожити у ньому не довелося, він помер за вісім років до цього у Малому Лівадійському палаці. Царська родина нечасто приїжджала сюди для денного відпочинку у лісі і горах, під час пікніков і полювання.

Після націоналізації з 1929 до 1941 року Палац використовувався як санаторій. У радянські часи ця прекрасна архітектурна пам'ятка була закритим "об'єктом". Тут була розташована державна дача відома як "Сталінська".

Площа парка, що знаходиться поряд із палацом, складає 6 гектарів. Палац і парк являють собою унікальний зразок палацово-паркового мистецтва. У 1990 році він був переданий музейному об'єднанню "Палаци і парки Південного берега Криму", завдяки чому у ньому відбудували інтер'єри-експозиції часів Олександра ІІІ. На перших двох поверхах розміщена експозиція палацового інтер'єру другої половини ХІХ століття, зали третього поверху займають постійно діючі виставки.

Зараз тут функціонує музей, який є філіалом Алупкінського палацово-паркового заповіднику.

Корисні посилання

Масандровський палац на карті