Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Культура

Тераса будинку М.І. Пирогова
Тераса будинку М.І. Пирогова

Музей-садиба Миколи Пирогова - Вінниця

Музей-садиба Миколи Пирогова - музей у місті Вінниця. Створений розпорядженням Ради Народних Комісарів СРСР від 27 жовтня 1944.

Розташований в південно-західній частині Вінниці, поблизу села Пирогово, у живописній садибі Вишня, де впродовж останніх двадцяти років (1861—1881) жив і працював видатний вчений, хірург, анатом, творець воєнно-польової хірургії, засновник Товариства Червоного Хреста, педагог і громадський діяч Микола Іванович Пирогов.

Об’єктами музейного комплексу є будинок і аптека, які споруджені М.І. Пироговим у 1866 році, та церква-некрополь, будівництво якої завершено у 1885 році. З 1882 року тут покоїться набальзамоване тіло М.І. Пирогова.

Ще задовго до смерті М.І. Пирогов висловив бажання бути похованим у своїй садибі. На четвертий день після смерті тіло М.І. Пирогова було набальзамовано доктором Д.І. Виводцевим, який приїхав у Вінницю з Петербурга. Через тиждень тіло було перенесено з будинку вченого до церкви с. Шереметки. Тим часом дружина Миколи Івановича придбала на сільському кладовищі ділянку землі і розпочала спорудження родинної усипальниці. Проте через великі морози будівництво затягувалось і тільки 24 січня 1882 року тіло покійного було перенесено з сільської церкви до усипальниці. Спочатку над нею спорудили каплицю, а у 1885 р. за проектом відомого київського академіка архітектури В.І. Сичугова побудували церкву і освятили її на честь св. Миколи Чудотворця. Цим був започаткований пироговський музей у Вишні.

Вдова Миколи Івановича сама піклувалася про підтримку тут належного порядку. Проте після її смерті ця святиня, на жаль, ставала все більш запущеною. Ремонти не проводились, склеп не освітлювався, обличчя Пирогова ледь можна було побачити через вузьку смугу скла у верхній частині труни, залитої густими краплями свічкового воску, будинок і сад були занедбані.

Величезного збитку усипальниці і садибі було завдано в роки громадянської війни. У 1920 р. напівзруйнований будинок М.І. Пирогова був наданий для житла групі комунарів, що приїхали з Америки. Пізніше садиба знаходилась у віданні дослідної сільськогосподарської станції. У 1936 р. тут розміщувалась Вінницька обласна інфекційна лікарня.

Уперше питання про збереження тіла М.І. Пирогова і перетворення його будинку в музей було поставлено на початку 20-х років Вінницьким науковим товариством лікарів. У 1939-1940 рр. у зв'язку з наближенням 135-річчя з дня народження Пирогова Наркомооздоров України та українське відділення Пироговського товариства лікарів знову порушили питання про створення у Вишні меморіального комплексу. Основні роботи з відновлення тіла були передбачені на літо 1941 р. Проте їм не судилося здійснитися - перешкодила війна.

27 жовтня 1944 року після звільнення України від німецько-фашистських окупантів було прийняте урядове розпорядження про увічнення пам'яті М.І. Пирогова, створення в садибі Вишня музею і збереження останків видатного хірурга. До Вишні прибула комісія, яка встановила, що труна з тілом Пирогова знаходиться на межі руйнування, садиба в занепаді, будинок напівзруйнований. Тоді ж був розроблений план відновлення тіла М.І. Пирогова і документація на реставраційно-відбудовчі роботи та організацію експозицій.

У травні 1945 р. у Вишню прибула комісія у складі видатних учених, яким належало провести першочергові роботи щодо відновлення тіла М.І. Пирогова. Комісія відзначила, що тіло мало в повному розумінні слова "страхітливий вигляд". У результаті наполегливої роботи вчені відновили зовнішність останків Пирогова і значно уповільнили процес розпаду тіла. Це була перша ребальзамація, проведена через 65 років після смерті Миколи Івановича. Одночасно виконувалися ремонтно-реставраційні роботи в будинку вченого і його садибі.

Урочисте відкриття музею відбулося 9 вересня 1947 року. Саме цього дня, але на 100 років раніше, М.І. Пирогов уперше у світі в історії війн застосував на полі бою ефірний наркоз як знеболюючий засіб при хірургічних операціях. У наступні роки роботи з ребальзамування проводилися українськими фахівцями у 1956, 1973, 1979, 1988 рр.

Нині разом із спеціалістами Москви найдіяльнішу участь у роботі з ребальзамування тіла беруть учені Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, співробітники музею. Тепер у пироговській садибі обладнана спеціальна лабораторія для періодичних ребальзамацій. Такі роботи успішно виконувались тут у 1994, 2000 і 2005 роках.

Сьогодні музейний комплекс складається з будинку вченого, будинку-аптеки, церкви-некрополя, де зберігається набальзамоване, доступне для огляду тіло М.І. Пирогова, садиби, площею 20 гектарів, у якій до цього часу ростуть дерева, посаджені руками талановитого лікаря. У двадцяти залах музею розгорнуто експозицію, яка відображає лікарську, наукову, педагогічну і громадську діяльність ученого. Музей багатий своїми фондами, число експонатів перевищило 16,5 тисяч. Матеріали музею є невичерпним джерелом для роботи вчених, лікарів-практиків, студентів. На їх основі підготовлено чимало наукових праць. Матеріали музею використані в хронікальних, документальних та художніх фільмах.

Музей є навчальною базою Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Тут проводять заняття з історії медицини, засідання студентських наукових гуртків. Разом з Міністерством охорони здоров’я України, Вінницьким національним медичним університетом ім. М.І. Пирогова, обласним управлінням охорони здоров'я музей був одним з організаторів проведення у Вінниці значних наукових форумів, присвячених М.І. Пирогову, серед яких – виїзна сесія Академії медичних наук, Пироговські читання, з'їзди, наукові конференції.

Веб-сайт музею: http://www.pirogov.com.ua/