Взяти участь у проекті
Енциклопедія

Суспільство Спадщина

Революційна українська партія (РУП)

Революційна українська партія (РУП) - перша партія Наддніпрянської України, заснована 29 січня (11 лютого) 1900 року у Харкові на т.зв."Раді чотирьох" (Дмитро Антонович, Боніфарій Камінський, Левко Мацієвич і Михайло Русов). Активними членами партії були також Юрій Коллард, Олександр Коваленко, Дмитро Познанський та інші. Постання РУП було природнім процесом, коли інтелігенція переходила від культурницької діяльності (зокрема, народництва) до політичної. 

У 1902 році в зв'язку з гострими партійними протиріччями частина РУПівців на чолі з Миколою Міхновським (в складі РУП офіційно ніколи не був) утворили Українську народну партію(УНП). У 1903 році відокремилася група на чолі з Б.Ярошевським з наступним утворенням УСП (Українська соціалістична партія). У грудні 1904 році на ІІ з'їзді РУП утворилася Українська соціал-демократична спілка (Спілка) під керівництвом М.Меленевського і О.Скорописа-Йолтуховського. В грудні 1905 році група на чолі з Миколою Поршем, Володимиром Винниченком і Симоном Петлюрою проголосила необхідність об'єднання національної ідеї з марксизмом і перетворила РУП на Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП). 

Політичним маніфестом РУП була написана за її проханням промова М.Міхновським і видана у Львові брошура "Самостійна Україна". У ній проголошено гасло "Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ" і, як найближчу мету, поставлено вимогу "повернення нам прав, визначених Переяславською конституцією 1654 з розширенням її впливу на цілу територію українського народу в Росії". Згодом керівники РУП виступили з критикою брошури М.Міхновського, визнали її проголошення помилковим і в проекті програми, що був складений того ж року, ухвалили "основні принципи, конечні цілі й тактику міжнародної соціал-демократії", тобто настанови т.зв. Ерфуртської програми. У практичній діяльності гасло самостійності України замінено вимогою національно-територіальної автономії України в межах Російської імперії. 

Головним друкованим органом партії була газета "Гасло" (виходила з 1902), іншими - газета "Селянин" (1903-1905), "Добра новина" (1904), "Праця" (1904-1905).